К.А. Бобришев, В.В. Коломієць, С.М. Тюріна, В.В. Василенко, О.М. Варламов.Клінічна значущість сольової чутливості артеріального тиску: встановлені факти та невирішені питання

У пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) сольова чутливість збільшує вірогідність виникнення серцево-судинних подій. Солечутливій ГХ властива низка демографічних, дієтичних і клінічних маркерів. Зокрема, солечутлива ГХ трапляється в афроамериканців, осіб похилого віку, особливо чоловіків, жінок, що приймають пероральні контрацептиви або в період постменопаузи. Ризик сольової чутливості зростає зі збільшенням тривалості ГХ. Теоретично обґрунтовано роль сольової чутливості як чинника ризику ниркової недостатності, з одного боку, та як можливого наслідку низької маси тіла при народженні, з другого. В солечутливих пацієнтів порівняно із солерезистентними збільшена поширеність метаболічного синдрому, абдомінального ожиріння, цукрового діабету 2-го типу. При солечутливій ГХ частіше реєструють порушену толерантність до глюкози, інсулінорезистентність і гіперінсулінемію, профіль non-dipper (за даними добового моніторування артеріального тиску), гіпертрофію й діастолічну дисфункцію лівого шлуночка серця, мікроальбумінурію, ремоделювання артерій великого діаметра з патологічними змінами їхніх пружно-еластичних властивостей. У солечутливих хворих сольове навантаження зменшує ефективність β-адреноблокаторів і блокаторів ренін-ангіотензинової системи, підсилює дію діуретиків та не впливає на ефекти антагоністів кальцію.

Повний текст статті