В.М. Коваленко, О.Г. Несукай, Н.С. Поленова, Є.Ю. Тітов, О.О. ДаниленкоВзаємозв’язок між структурно-функціональним станом лівих відділів серця і толерантністю до фізичного навантаження в пацієнтів з гіпертонічною хворобою

Мета – вивчити взаємозв’язок між структурно-функціональним станом лівих відділів серця і толерантністю до фізичного навантаження (ТФН) в пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ). Обстежено 100 пацієнтів (чоловіки – 60 %) віком (55,5±0,5) року з ГХ. Усіх хворих розділили на дві групи: А – 36 осіб без гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), Б – 64 хворих з ГЛШ. Пацієнтів групи Б залежно від ступеня ГЛШ додатково розподілили на три підгрупи: Б1 – 24 особи з легкою ГЛШ; Б2 – 20 осіб з помірною ГЛШ, Б3 – 20 осіб з вираженою ГЛШ. Усім хворим виконували ехокардіографію і спекл-трекінг ехокардіографію. Тест з дозованим фізичним навантаженням (ДФН) на велоергометрі проведено у 70 хворих (40 чоловіків, 30 жінок). Критерієм зниженої ТФН у чоловіків вважали значення величини максимального поглинання кисню під час тесту з ДФН < 7 метаболічних еквівалентів (MET), а у жінок – < 5 MET. Контрольну групу становили 28 практично здорових осіб. У групі А порівняно з контрольною на 6,0 % меншою була середня величина поздовжньої глобальної систолічної деформації (ПГСД) при відсутності різниці індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММ ЛШ). Виникнення ГЛШ супроводжувалося порушенням геометрії скорочення лівого шлуночка (ЛШ) із залученням двох її складових: поздовжньої і радіальної. У пацієнтів з вираженою ГЛШ порівняно з легкою та помірною більшою виявилася величина індексу кінцеводіастолічного об’єму, проте групи не відрізнялися за фракцією викиду ЛШ. У пацієнтів груп Б2 і Б3 меншими були ПГСД і її швидкість порівняно з пацієнтами групи Б1. Поряд з пригніченням поздовжньої складової деформації міокарда спостерігали збільшення циркулярної глобальної систолічної деформації в групі Б2 на 12,8 % (Р<0,05) порівняно з групою Б1. У чоловіків з більшою ТФН величина ПГСД у спокої на 10 % була більшою порівняно з чоловіками зі зниженою ТФН. Величина МЕТ корелювала з ПГСД (Р<0,05), а величина приросту артеріального тиску під час тесту з ДФН асоціювалася з ІММ ЛШ. Не виявлено зв’язку структурно-функціонального стану ЛШ і ТФН у жінок. Спекл-трекінг ехокардіографія дає можливість діагностувати порушення функції міокарда у хворих на ГХ до розвитку ГЛШ. Аеробна активність у чоловіків асоціюється з величиною поздовжньої систолічної деформації ЛШ у спокої.

Повний текст статті