Л.А. Давід.Вплив вперше виявлених порушень вуглеводного обміну на прогноз у хворих з гострим інфарктом міокарда

Мета роботи – дослідити частоту виникнення серцево-судинних подій та смерті, а також клінічні предиктори летального наслідку при тривалому спостереженні за хворими з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і вперше виявленим порушенням толерантності до глюкози.
Матеріал і методи. У дослідження залучили 391 хворого з ГІМ, 24,3 % з яких мали цукровий діабет (ЦД). Пацієнтам без ЦД перед виписуванням провели пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ) з навантаженням 75 г глюкози. Хворих розділили на три групи: перша – пацієнти з нормальною толерантністю до глюкози (НТГ), друга – з анормальною толерантністю до глюкози (АТГ), враховуючи порушення толерантності до глюкози і вперше виявлений цукровий діабет (ВВЦД), третя – раніше діагностований цукровий діабет (ЦД). Тривалість спостереження становила (54,6±1,4) міс. Вивчали загальну і серцево-судинну смертність, повторний нефатальний інфаркт міокарда (ІМ), інсульт, прогресування серцевої недостатності (СН), госпіталізації у зв’язку із серцевою декомпенсацією.
Результати. НТГ встановили у 57,4 % пацієнтів, АТГ – у 42,6 % (у 35,8 % осіб – порушення толерантності до глюкози і у 6,8 % – ВВЦД). Хворі з порушеннями вуглеводного обміну були старшими, частіше мали абдомінальний тип ожиріння. ГІМ ускладнився розвитком СН вище ІІ класу за Killip, зниженням фракції викиду лівого шлуночка, прогресуванням СН у госпітальний період, значно частіше у хворих з АТГ і ЦД порівняно з особами з НТГ. Загальна та серцево-судинна смертність при тривалому спостереженні були значно вищими в осіб з ЦД і АТГ порівняно з пацієнтами з НТГ (47,9 та 38,1 % проти 24,1 %; 42,7 та 36,5 % проти 21,8 %; обидва Р<0,001). Повторний нефатальний ІМ та інсульт спостерігали з однаковою частотою в усіх групах, а СН вище ІІ функціонального класу за NYHA і повторні госпіталізації реєстрували частіше в осіб з порушеннями вуглеводного обміну. Прогностичними чинниками фатального результату визнано: вік хворого, наявність СН в анамнезі, знижену фракцію викиду лівого шлуночка та рівень глюкози через 2 год після навантаження в ПГТТ. Висновки. Латентні порушення вуглеводного обміну трапляються досить часто у хворих з ГІМ без ЦД і є прогностично значущим чинником серцево-судинного ризику та несприятливого клінічного результату в післяінфарктний період при тривалому спостереженні.

Повний текст статті