Т.В. Ащеулова, О.М. Ковальова, М.А. Сайєд, А.Н. Абдель Нур.Гендерні відмінності активності інтерлейкінів у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім предіабетом та цукровим діабетом 2-го типу

Мета – вивчити взаємозв’язок активності інтерлейкіну-18 (ІЛ-18) й інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) у плазмі крові та параметрів вуглеводного й ліпідного метаболізму у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) із супутнім предіабетом та цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу залежно від статі. Обстежено 104 пацієнти з АГ – 59 (56,7 %) жінок та 45 (43,3 %) чоловіків віком 32–80 років (у середньому (58,19±0,80) року). Оцінювали ліпідний і вуглеводний профіль: рівні глюкози, інсуліну, глікозильованого гемоглобіну натще та після перорального тесту толерантності до глюкози (пацієнтам із супутнім ЦД 2-го типу тест не проводили). Рівні ІЛ-18 та ІЛ-10 визначали імуноферментним методом. Пацієнтів розділили на групи залежно від стану глікемічного профілю: 1-ша група – 40 (38,5 %) хворих на АГ без порушень вуглеводного метаболізму; 2-га група – 34 (32,7 %) хворих на АГ з предіабетом; 3-тя група – 30 (28,8 %) пацієнтів з АГ та ЦД 2-го типу. Показники аналізували залежно від статі хворих. Виявлено залучення імунозапальної активації до глюкометаболічних порушень у хворих на АГ, про що свідчило зростання активності ІЛ-18 у плазмі крові хворих на АГ із супутнім предіабетом та ЦД 2-го типу й достовірні взаємозв’язки між концентрацією ІЛ-18 та показниками вуглеводного обміну. Поєднання АГ та предіабету асоціюється з найвищим імунозапальним, глюкометаболічним та атерогенним ризиком, що підкреслює діагностичне та прогностичне значення предіабету як маркера високого кардіометаболічного ризику. Виявлено переважну прозапальну активацію у жінок, хворих на АГ, без глюкометаболічних порушень та з наявністю супутнього предіабету порівняно з чоловіками. При поєднанні АГ та ЦД 2-го типу в чоловіків виявлено достовірно вищу імунозапальну активацію порівняно з жінками.

Повний текст статті