М.М. Долженко, Л.І. Коноплянік, Ю.В. Лимар, А.Я. БазилевичОсобливості дисфункції ендотелію в пацієнтів з післяінфарктною ішемічною кардіоміопатією в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки

Мета роботи – визначити особливості дисфункції ендотелію (ДЕ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖБП) і спосіб її корекції за допомогою урсодезоксихолевої кислоти (УДХК).
Матеріал і методи. Залежно від фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка і наявності НАЖБП пацієнти були розділені на чотири групи: 1-ша – пацієнти з ФВ ≤ 35 % у поєднанні з НАЖБП; 2-га – пацієнти з ФВ > 35 % у поєднанні з НАЖБП; 3-тя – пацієнти з ФВ ≤ 35 % без НАЖБП; 4-та – пацієнти з ФВ > 35 % без НАЖБП. Середній вік учасників дослідження – (59,7±3,9) року. Чоловіків було 112 (81 %). Для визначення функції ендотелію пацієнтам виконано тест Целермаєра – Соренсена.
Результати. Найбільш низьку ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД) виявлено в пацієнтів 1-ї групи, цей показник достовірно відрізнявся від такого у хворих 2-ї і 3-ї груп – (2,3±1,4) порівняно з (5,0±0,6) і (4,6±0,7) % (Р<0,0001). Найнижчу ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНВД) діагностували в пацієнтів 1-ї групи, і вона достовірно відрізнялася від показників осіб 2-ї і 4-ї груп – (12,5±1,7) порівняно з (18,2±1,9) і (19,1±2,0) % (Р<0,0001). Для лікування ДЕ пацієнтам призначено УДХК у дозі 12–15 мг/кг маси тіла. Результати оцінювали через 1 і 6 міс. Через 1 міс ЕЗВД поліпшилася у всіх чотирьох групах. У наступні 5 міс поліпшення тривало: відповідно (3,8±0,9) порівняно з (8,2±0,8) %; (7,3±0,8) порівняно з (10,5±1,1) %; (6,8±0,8) порівняно з (9,3±0,9) % і (10,4±1,0) порівняно з (11,8±1,2) % (Р<0,0001). ЕНВД збільшилася за 1 міс тільки в 3-й групі; за 6 міс у перших трьох: відповідно (13,1±1,4) порівняно з (16,5±1,3) %, (18,6±1,8) порівняно з (20,1±1,8) і (14,9±1,7) порівняно з (19,4±1,6) % (Р<0,0001). Висновки. Зміни ЕЗВД пов’язані, як зі станом гемодинаміки (більшою мірою) так і з НАЖБП. ЕНВД здатна погіршуватися тільки при значному зниженні ФВ, можливо, через підвищений прийом нітратів; не залежить від НАЖБП. Рекомендовано застосування УДХК пацієнтам з післяінфарктною ішемічною кардіоміопатією при НАЖБП і без ураження печінки.

Повний текст статті