В.С. Корчинський.Стан нейрогуморальної регуляції у хворих на артеріальну гіпертензію з інсулінорезистентністю при лікуванні радоновими ваннами

Мета – дослідити взаємозв’язок між показниками гемодинаміки та станом нейрогуморальної регуляції у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з інсулінорезистентністю (ІР) до і після лікування радоновими ваннами. Обстежено 32 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії без цукрового діабету і порушеної толерантності до глюкози з індексом маси тіла до 30 кг/м2. Вивчали показники центральної гемодинаміки і нейрогуморального статусу. В сироватці крові визначали активність реніну плазми (АРП), вміст альдостерону, кальцитоніну, паратгормону (ПТГ), тиреотропного гормону (ТТГ), тироксину (Т4), трийодтироніну (Т3), інсуліну, кортизолу, прогестерону, пресорних і депресорних простаноїдів. ІР верифікували за величиною індексу Caro, що не перевищував 0,33. Дослідження проводили до і після лікування радоновими ваннами. Встановлено, що у хворих на АГ з ІР порівняно з особами без серцево-судинних захворювань достовірно вищі рівні АРП, кальцитоніну, інсуліну, ПТГ, ТТГ, Т3, пресорних простаноїдів і нижчі – депресорних. Виявлено прямі кореляційні зв’язки між систолічним індексом та вмістом Т4, простагландину Е2, І2. Після прийому радонових ванн кореляційні зв’язки між показниками нейрогуморального профілю і гемодинаміки наближалися до таких, як у пацієнтів без серцево-судинних захворювань, зменшилися регуляторні впливи пресорних простаноїдів та інсуліну.

Повний текст статті