О.М. Трембовецька.Вивчення ротаційного руху стінок лівого шлуночка у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію за допомогою спекл-трекінг ехокардіографії

Мета роботи – вивчити особливості ротаційного руху стінок лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з різними варіантами гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП).
Матеріал і методи. Обстежено 93 пацієнтів з ГКМП і 35 пацієнтів без серцевої патології. Застосовано загальноклінічні методи дослідження та комплексну ехокардіографію, зокрема вектор-ехокардіографію. Хворих на ГКМП розділили на 4 групи залежно від стадії серцевої недостатності, функціонального класу за NYHA і систолічного градієнта у вихідному тракті ЛШ.
Результати. Напрямок ротаційного руху базальних і апікальних відділів ЛШ при ГКМП не відрізняється від норми. Найменші зміни скручування бувають при підвищенні систолічного градієнта тиску у вихідному тракті ЛШ до (13,7±5,4) мм рт. ст. (1-ша група). Підвищення систолічного градієнта тиску у вихідному тракті ЛШ до (97,9±18,1) мм рт. ст. супроводжується компенсаторним наростанням скручування міокарда до (25,2±5,30) ° (2-га група). У групі ГКМП (3-тя група) на тлі розвитку серцевої недостатності відзначається різке зниження кута скручування до (9,5±2,6) ° при досить високому систолічному градієнті тиску (69,3±22,9) мм рт. ст. У хворих із серцевою недостатністю у стадії декомпенсації (4-та група) ступінь скручування міокарда виявляється на найнижчому рівні: (9,0±2,9), але при цьому різко падає систолічний градієнт тиску у вихідному тракті ЛШ до (10,7±4,7) мм рт. ст.
Висновки. При ГКМП ротаційна здатність міокарда ЛШ залежить від стадії серцевої недостатності та пов’язана зі змінами систолічного градієнта тиску у вихідному тракті ЛШ.

Повний текст статті