Т.В. МіхалєваСтруктурно-функціональний стан міокарда при фібриляції передсердь неклапанного генезу у пацієнтів віком менше 65 років зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка серця

Мета роботи – вивчити структурно-функціональний стан міокарда при фібриляції передсердь (ФП) неклапанного генезу в пацієнтів віком менше 65 років зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ЛШ).
Матеріал і методи. Обстежили 161 пацієнта з ФП неклапанного генезу, яка розвинулася в основному на тлі гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, їх поєднання, а також міокардіофіброзу. Серед обстежених пацієнтів у 55 (34,2 %) була пароксизмальна форма ФП, у 81 (50,3 %) – персистентна (у тому числі у 8 – та, що тривало персистує) і у 25 (15,5 %) – постійна. Ризик виникнення тромбоемболічних ускладнень оцінювали за шкалою CHA2DS2-VASc, ризик прогресування ФП – за шкалою HATCH. Тип ремоделювання ЛШ визначали у 116 (72,1 %) пацієнтів згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства: концентричне ремоделювання – у 15 (12,9 %), концентричну гіпертрофію (КГ) – у 68 (58,6 %), ексцентричну гіпертрофію – у 14 (12,1 %). Нормальна геометрія (НГ) ЛШ була у 19 (16,4 %) пацієнтів.
Результати. Постійна форма ФП в обстежених пацієнтів, порівняно з пароксизмальною і перситентною формами, асоціювалася з більш високою частотою виявлення легеневої гіпертензії, збільшенням передньозаднього розміру (ПЗР) лівого передсердя (ЛП) і його індексу, кінцевосистолічного розміру ЛШ, а також погіршанням його систолічної функції. КГ ЛШ асоціювалася з більшою часткою пацієнтів з балом ≥ 2 за шкалою CHA2DS2-VASc, а також помірним і вираженим збільшенням ПЗР ЛП. При цьому НГ ЛШ асоціювалася з більш високою частотою виявлення безсимптомних епізодів ФП, а також відсутністю ознак її прогресування за шкалою HATCH.

Повний текст статті