К.М. Амосова, Ю.В. Руденко. Уніфікований алгоритм антигіпертензивної терапії та контроль домашнього артеріального тиску у хворих з ймовірно резистентною артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці.

Мета – визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного й «нормального» (< 135/85 мм рт. ст.) домашнього артеріального тиску (АТ) і підвищення прихильності до лікування хворих з ймовірно резистентною до лікування неконтрольованою артеріальною гіпертензією (АГ) порівняно з пацієнтами із зіставним рівнем АТ, котрим початково було призначено один або два антигіпертензивних засоби, в загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. У відкритому проспективному дослідженні взяли участь 407 пацієнтів з неускладненою неконтрольованою есенціальною АГ, котрі отримували антигіпертензивну терапію впродовж принаймні одного місяця до залучення в дослідження. Під час 1-го візиту лікар визначав АТ за допомогою стандартизованого автоматичного приладу. Хворим призначали фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну в дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг за вибором лікаря (1-й крок). Упродовж 6 міс проводили 6 візитів. У разі недосягнення цільового офісного АТ на подальших візитах підвищували дозу фіксованої комбінації до максимально переносної (2-й крок) і послідовно призначали індапамід ретард у дозі 1,5 мг 1 раз на добу (3-й крок), спіронолактон у дозі 50 мг на добу (4-й крок), моксонідин у дозі 0,2–0,6 мг на добу або доксазозин у дозі 4–8 мг на добу (5-й крок). Прихильність до лікування оцінювали під час 1-го та 6-го візитів. Ефективність лікування оцінювали за часткою пацієнтів з рівнем офісного АТ < 140/90 мм рт. ст. і домашнього АТ < 135/85 мм рт. ст. та змінами прихильності хворих до лікування. Через 6 міс офісного АТ < 140/90 мм рт. ст. досягли в 73,1 та 80 % пацієнтів відповідно 1-ї та 2-ї груп, що супроводжувалося нормалізацією домашнього АТ у 62,1 та 63,1 % випадків відповідно (усі Р>0,05). Призначення 3 і більше препаратів потребували 45,4 та 29,2 % осіб, максимальної дози фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну – 55,6 та 38,1 % хворих відповідно (Р<0,01). Частка пацієнтів з високим та помірним рівнем прихильності зросла з 44,9 та 48,4 % до 88 та 94,2 % відповідно (Р<0,001).

Повний текст статті