К.М. Амосова, Ю.В. Руденко. Співвідношення рівнів офісного і домашнього артеріального тиску у хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією на різних етапах алгоритмізованого антигіпертензивного лікування в реальній клінічній практиці

Мета – оцінити віддалені результати антигіпертензивного лікування за спрощеним покроковим алгоритмом щодо співвідношення рівнів офісного і домашнього артеріального тиску (АТ) залежно від такого через 1 міс терапії у хворих із неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) в амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. Проаналізували дані 440 хворих на неускладнену неконтрольовану ессенціальну АГ, покроковий алгоритм лікування котрих передбачав від початку призначення фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну і послідовне призначення у разі потреби індапаміду-ретард, спіронолактону, моксонідину або доксазозину до досягнення цільового офісного АТ. Серед хворих на АГ, що лікуються, частота маскованої неконтрольованої АГ через 1 міс терапії становить 16,6 %, а серед пацієнтів із цільовим офісним АТ – 37 %. Хворі із маскованою АГ, порівняно із пацієнтами із неконтрольованим офісним та домашнім АТ, через 6 міс частіше досягають як цільового офісного, так і рекомендованого рівня домашнього АТ, а також одночасного контролю їх обох. Відсутність контролю офісного і домашнього АТ наприкінці першого місяця алгоритмізованої антигіпертензивної терапії, попри її більшу інтенсивність і зіставну прихильність пацієнтів до лікування, порівняно з їх оптимальним контролем у зазначений термін, асоціюється з меншою на 26,8 % частотою досягнення через 6 міс цільового офісного АТ, на 40,7 % домашнього АТ < 135/85 мм рт. ст. та на 44,4 % – контролю їх обох. Гірший контроль АТ у таких пацієнтів асоціюється із більшим представництвом чоловіків, хворих на цукровий діабет 2-го типу, вищим вихідним рівнем АТ та частоти скорочень серця у спокої.

Повний текст статті