К.М. Амосова, Ю.В. Руденко. Прихильність пацієнтів з артеріальною гіпертензією до алгоритмізованої антигіпертензивної терапії в реальній клінічній практиці

Мета – визначити чинники, що асоціюються з прихильністю пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) до алгоритмізованого антигіпертензивного лікування, а також оцінити вплив прихильності до антигіпертензивного лікування на контроль офісного і домашнього артеріального тиску (АТ) в умовах реальної клінічної практики. До відкритого проспективного дослідження залучили хворих на неускладнену есенціальну АГ, котрі її раніше не лікували, з АТ ≥ 160/100 мм рт. ст. та таких, яким було призначено антигіпертензивну терапію, із АТ ≥ 140/90 мм рт. ст. Покроковий алгоритм лікування передбачав від початку застосування фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну і послідовне призначення в разі потреби інших препаратів до досягнення цільового офісного АТ (< 140/90 мм рт. ст.). Через 6 міс покрокового алгоритмізованого антигіпертензивного лікування високу прихильність до лікування визначено в 217 (49 %) осіб (1-ша група), помірну – в 193 (43,6 %) осіб (2-га група), низьку – в 33 (7,4 %) осіб (3-тя група). У 1-й групі порівняно з 3-ю виявлено більше осіб, що не лікували АГ до залучення в дослідження (Р<0,03), а в 3-й групі порівняно з 1-ю та 2-ю – більше курців (Р<0,02). У 1-й групі частка осіб з високою вихідною прихильністю до антигіпертензивної терапії серед пацієнтів, яким її було призначено до залучення в дослідження, була більшою, а з низькою – меншою порівняно з такою в 2-й та 3-й групах (Р<0,01). У 3-й групі через 6 міс частка осіб з цільовим офісним АТ, рекомендованим рівнем домашнього АТ та контрольованою АГ була меншою за таку в 1-й та 2-й групах (Р<0,01). Висока прихильність до лікування асоціюється з меншою частотою застосування антигіпертензивної терапії в минулому та, порівняно з низькою, збільшує частоту досягнення контролю офісного і домашнього АТ через 6 міс. Низька прихильність до антигіпертензивної терапії в пацієнтів з неконтрольованою АГ асоціюється з курінням та більшою частотою АГ, ймовірно резистентної до лікування, до залучення в дослідження.

Повний текст статті