К.М. Амосова, Н.В. Шишкіна, О.І. Рокита, І.Ю. Кацитадзе, Ю.В. Руденко, К.П. Лазарєва, З.В. ЛисакСтатеві та вікові відмінності взаємозв’язку між показниками діастолічної функції лівого шлуночка та центральної гемодинаміки і судинної жорсткості у хворих з неконтрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією

Мета – визначити взаємозв’язок між показниками діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) за даними допплерехокардіографії та центральної гемодинаміки і судинної жорсткості за даними апланаційної тонометрії у хворих з неконтрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від віку та статі. У дослідження залучили 142 пацієнтів віком 35–75 років (у середньому (57,3±14,1) року) з неконтрольованою неускладненою есенціальною АГ І–ІІ стадії, 1–2-го ступеня, котрі раніше не лікувалися, з артеріальним тиском (АТ) ≥ 160/100 мм рт. ст. або ≥ 140/90 мм рт. ст. на тлі антигіпертензивної терапії. Окрім загальноклінічного обстеження, хворим виконували вимірювання брахіального АТ, апланаційну тонометрію, добове моніторування АТ (ДМАТ), допплерехокардіографію. Пацієнтів розподілили на групи залежно від статі та віку: чоловіків і жінок ≤ 60 років та > 60 років: 36 (25,4 %), 26 (18,2 %), 36 (25,4 %), 44 (31 %) осіб відповідно. Хворі усіх груп були зіставні за величиною центрального і брахіального систолічного АТ (САТ) та АТ в усі періоди доби за даними ДМАТ (усі Р>0,05). У молодших жінок порівняно з чоловіками тієї ж вікової групи ампліфікація пульсового АТ (ПАТ) і різниця брахіального та центрального САТ і ПАТ були меншими (усі Р<0,05). При цьому індекс аугментації (AІx), AІx75, тиск аугментації (РА) в обох вікових групах були меншими в чоловіків порівняно з жінками (Р<0,05 для пацієнтів віком ≤ 60 років і Р<0,01 – віком > 60 років). У жінок похилого віку встановлено прямий кореляційний зв’язок середньої сили між величиною індексу об’єму лівого передсердя і величинами центрального і брахіального САТ, а також обернено пропорційний зв’язок середньої сили між швидкістю поширення пульсової хвилі (ШППХ) і е’. У чоловіків похилого віку виявлено прямий кореляційний зв’язок середньої сили між Е/А і величинами центрального САТ (r=0,46, Р=0,035) і ПАТ (r=0,61, Р=0,004), РА (r=0,71, Р=0,001) і AІx (r=0,6, Р=0,004) та між Е/е’ і AІx (r=0,41, Р=0,011), і РА (r=0,43, Р=0,007), а також обернено пропорційний – між Е/А і РРА (r=–0,58, Р=0,006) та між Е/е’ і РРА (r=–0,44, Р=0,049). У пацієнтів з неконтрольованою неускладненою АГ із зіставним рівнем АТ упродовж усієї доби за даними ДМАТ у жінок виявлено взаємозв’язок між показниками діастолічної функції ЛШ за даними допплерехокардіографії та ШППХ, а в чоловіків віком понад 60 років – між показниками діастолічної функції ЛШ за даними допплерехокардіографії та показниками відображення пульсової хвилі за даними апланаційної тонометрії, що може бути свідченням відмінності механізмів порушення діастолічної функції ЛШ, а в подальшому – формування серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду ЛШ у цих хворих залежно від статі та віку.

Повний текст статті