Н.Д. Орищин.Оцінка життєздатності міокарда методом магнітно-резонансної візуалізації у передбаченні ефективності реваскуляризації при ішемічній кардіоміопатії

Мета – визначити прогностичну цінність ступеня накопичення контрасту в сегменті міокарда як критерію оцінки життєздатності міокарда у передбаченні відновлення функції сегментів лівого шлуночка після реваскуляризації в пацієнтів із ішемічною кардіоміопатією. У дослідження залучили 40 пацієнтів із систолічною серцевою недостатністю, всім виконали магнітно-резонансну візуалізацію (МРВ) серця із відтермінованим контрастуванням гадолінієм. У всіх хворих вираховували ступінь накопичення контрасту в сегменті міокарда. У 12 пацієнтів проведено реваскуляризацію, оцінювали сегментарну та загальну скоротливість до і через 3–6 міс після реваскуляризації. Порівнювали ступінь функціонального відновлення сегментів із накопиченням контрасту. Сегменти з низьким ступенем накопичення контрасту (1–25 %) відновлювали скоротливість у 70 %, сегменти зі ступенем накопичення контрасту 26–
50 % – у 50 % випадків, зі ступенем накопичення контрасту більше 75 % – у 2,7 % випадків. Ступінь накопичення контрасту менше 50 % мав чутливість 70,8 %, специфічність – 84,9 % у передбаченні функціонального відновлення сегмента. Ймовірність функціонального відновлення сегментів зі ступенем накопичення контрасту менше 50 % висока, сегменти зі ступенем накопичення контрасту більше 75 % можна вважати нежиттєздатними. МРВ серця з відтермінованим контрастуванням є чутливим і специфічним методом передбачення функціонального відновлення після реваскуляризації.

Повний текст статті