Тематичний Архів | Category Archives: Функціональна діагностика

Й.Й. Гіреш Оцінювання гендерних особливостей систолічної та діастолічної функції серця при гіпертонічній хворобі методом спекл-трекінг ехокардіографії

Мета роботи – оцінити повздовжню деформацію міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та скоротливу, резервуарну і кондуїтну функції лівого передсердя (ЛП) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від статі за допомогою спекл-трекінг ехокардіографії. Обстежено 92 хворих на ГХ II стадії віком у середньому (56,9±1,1) року. Сформовано групи пацієнтів: в 1А увійшло 14 жінок без гіпертрофії ЛШ (ГЛШ), в 1Б – 10 чоловіків без ГЛШ, у 2А – 16 жінок з легкою ГЛШ, у 2Б – 14 чоловіків з легкою ГЛШ, у 3А – 13 жінок з помірною ГЛШ, у 3Б – 8 чоловіків з помірною ГЛШ, у 4А – 6 жінок з вираженою ГЛШ, у 4Б – 11 чоловіків з вираженою ГЛШ. Проводили ехокардіографію у М- та В-режимах, у режимах імпульсно-хвильової та тканинної допплерографії, спекл-трекінг ехокардіографію. Аналізували повздовжню глобальну систолічну деформацію та її швидкість, ранню та пізню діастолічну швидкість деформації ЛШ, ранню діастолічну швидкість деформації ЛП та пізню систолічну деформацію ЛП. Розраховували відношення максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення ЛШ до ранньої діастолічної швидкості деформації ЛШ для оцінки тиску наповнення ЛШ. У чоловіків з ГХ без ГЛШ та з легкою ГЛШ виявлено порушення скоротливої функції ЛШ, про що свідчили менші величини повздовжньої глобальної систолічної деформації порівняно з такими в жінок. У чоловіків з ГХ з легкою гіпертрофією ЛШ при оцінці діастолічної функції методом спекл-трекінг ехокардіографії виявлено зниження ранньої діастолічної швидкості деформації ЛШ та компенсаторне збільшення пізньої діастолічної швидкості його деформації, також статистично значуще більшим був тиск наповнення ЛШ порівняно з таким у жінок. У чоловіків з ГХ у групах без ГЛШ, з легкою та помірною ГЛШ виявлено порушення резервуарної функції ЛП порівняно з таким у жінок. У чоловіків з легкою ГЛШ відзначено порушення кондуїтної функції ЛП порівняно з таким у жінок.

Повний текст статті

В.Й. Целуйко, С.М. Сухова, К.Ю. Кіношенко, Л.М. Яковлева Можливості 2D-спекл-трекінг ехокардіографії щодо діагностики дисфункції правого шлуночка у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії

Мета – вивчити діагностичні можливості 2D-спекл-трекінг ехокардіографії (2D-CT-ЕхоКГ) для оцінки функціонального стану правого шлуночка (ПШ) у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Обстежено 104 хворих з гострою ТЕЛА, верифікованою за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій. Усім хворим проводили стандартну трансторакальну ультразвукову ехокардіографію (ЕхоКГ) та 2D-СТ-ЕхоКГ. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від наявності хоча б однієї з ознак дисфункції ПШ за даними ЕхоКГ: 1-ша група – 75 (72,2 %) хворих з дисфункцією ПШ, 2-га – 29 (27,8 %) пацієнтів без дисфункції ПШ. Зменшення ступеня повздовжньої деформації за даними 2D-CT-Ехо-КГ виявили у хворих 1-ї групи у всіх досліджуваних сегментах, у чотирьох із шести сегментів – у пацієнтів 2-ї групи. Ступінь глобальної повздовжньої деформації вільної стінки ПШ був найгіршим у 1-й групі ((–5,1±7,9) % порівняно з групою контролю ((–23,2±7,1) %, Р<0,001). Сегментарна фракція викиду всіх правошлуночкових сегментів була статистично значуще нижчою у хворих 1-ї групи, тоді як у пацієнтів 2-ї групи зниження сегментарної фракції викиду порівняно з групою контролю зареєстровано тільки в апікальному та середньому правошлуночкових сегментах. У 27,8 % хворих з гострою ТЕЛА при проведенні ЕхоКГ ознак дисфункції ПШ не зареєстровано. Порушення скорочувальної здатності ПШ у цих хворих можуть бути виявлені за допомогою посегментарних показників 2D-СТ-ЕхоКГ. У хворих з гострою ТЕЛА з доведеною дисфункцією ПШ зміни скорочувальної здатності можуть бути уточнені при 2D-СТ-ЕхоКГ за зниженням ступеня глобальної повздовжньої деформації вільної стінки ПШ (Р<0,001) та сегментарної фракції викиду (Р<0,001) порівняно з контролем.

Повний текст статті

О.Г. Несукай, Й.Й. Гіреш Зміни геометрії скорочення лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу з різною частотою скорочень серця

Мета – оцінити повздовжню деформацію міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та скоротливу, резервуарну і кондуїтну функції лівого передсердя (ЛП) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою при різній частоті скорочень серця за допомогою спекл-трекінг ехокардіографії (СТ-ЕхоКГ). Обстежено 56 хворих (63 % жінок) на гіпертонічну хворобу II стадії. Залежно від наявності гіпертрофії ЛШ (ГЛШ) було сформовано дві групи: в 1-шу увійшло 25 хворих (68 % жінок) без ГЛШ віком у середньому (54,8±1,7) року; в 2-гу – 31 хворий (58 % жінок) з легкою ГЛШ (індекс маси міокарда ЛШ (96±108) г/м2 у жінок та (116±131) г/м2 у чоловіків) віком у середньому (56,6±1,6) року. Групи були розподілені на підгрупи за частотою скорочень серця (ЧСС): з ЧСС < 70 за 1 хв: 1А – 13 пацієнтів (середня ЧСС (58,0±1,7) за 1 хв, 61 % з ЧСС < 60 за 1 хв), 2А – 16 пацієнтів (середня ЧСС (58,4±1,1) за 1 хв, 56 % з ЧСС < 60 за 1 хв); з ЧСС ≥ 70 за 1 хв: 1Б – 12 пацієнтів (середня ЧСС (74,4±2,4) за 1 хв), 2Б – 15 пацієнтів (середня ЧСС – (78,2±2,9) за 1 хв). Проводили ЕхоКГ у М- та В-режимах, у режимах імпульсно-хвильової та тканинної допплерографії, СТ-ЕхоКГ. Аналізували повздовжню глобальну систолічну деформацію (ПГСД) та її швидкість (ШПГСД), ранню (РДШДЛШ) та пізню діастолічну швидкість деформації ЛШ, ранню та пізню діастолічну швидкість деформації ЛП, систолічну деформацію ЛП. Виявлено менші величини повздовжньої деформації у хворих з ЧСС < 70 за 1 хв, статистично значуще менші показники ПГСД у підгрупах з легкою ГЛШ порівняно з такими у хворих без ГЛШ. При оцінюванні діастолічної функції виявлено статистично значуще меншу величину РДШДЛШ у групах з ЧСС < 70 за 1 хв. Виявлено зниження резервуарної, скоротливої функції ЛП у підгрупах з низькою ЧСС. Зниження скоротливої функції ЛП у групах з ЧСС < 70 за 1 хв може бути обумовлене більш високим тиском наповнення ЛШ, виявленим за показником Е/РДШДЛШ.

Повний текст статті

Д.Д. Дячук, А.М. Кравченко, Л.С. Файнзільберг, С.С. Станіславська, З.А. Корчинська, К.Б. Оріховська, В.С. Пасько, К.О. Міхалєв. Скринінг ішемії міокарда методом оцінки фази реполяризації

Мета роботи – оцінити функціональні можливості методу фазаграфії для виявлення ішемії міокарда при диспансеризації населення.

Матеріал і методи. Обстежено 590 осіб, яким проводили щорічний плановий медичний огляд (410 жінок і 180 чоловіків). Віком менше до 30 років було 85 осіб, 31–60 років – 423, понад 61 року – 82. Усім пацієнтам перед початком обстеження виконували фазаграфію. Дослідження проводили в стані спокою за допомогою спеціального сенсора, який реєструє електрокардіограму першого стандартного відведення з подальшою обробкою сигналу.

Результати. Встановлено, що діагностичний тест, побудований на вимірюванні параметра симетрії зубця T одноканальної ЕКГ, з високою вірогідністю дозволяє виявляти пацієнтів з ішемічною хворобою серця. У більшості пацієнтів з ішемічною хворобою серця показник симетрії хвилі Т показник βТ був статистично значуще вищим, ніж в осіб, які не мали клінічних ознак ішемічних змін у міокарді.

Висновки. Визначення симетричності хвилі Т у фазовому просторі – це об’єктивний діагностичний критерій наявності ішемії міокарда. Метод фазаграфії з огляду на легкість застосування, низьку вартість, незначний час, потрібний для обстеження, та високу інформативність може бути рекомендований для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи при скринінгових обстеженнях населення.

Повний текст статті

О.Г. Несукай, Й.Й. Гіреш. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня

Мета роботи – дослідити особливості структурно-функціонального стану лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) різного ступеня шляхом визначення змін поздовжньої, циркулярної й радіальної деформації міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та оцінювання скоротливої, резервуарної і кондуїтної функції лівого передсердя (ЛП). Обстежено 80 хворих (59 % жінок) на ГХ віком у середньому (57,2±1,0) року. Сформовано чотири групи: 1-ша – 20 хворих без ГЛШ; 2-га – 25 хворих з легкою ГЛШ; 3-тя – 20 хворих з помірною ГЛШ, 4-та – 15 хворих з вираженою ГЛШ. Проводили ехокардіографію у М- та В-режимах, у режимі імпульсно-хвильової та тканинної допплерографії, спекл-трекінг ехокардіографію. Аналізували поздовжню (ПГСД) і циркулярну (ЦГСД) глобальну систолічну деформацію та її швидкість – ШПГСД, ШЦГСД, ранню (РДШДЛШ ) та пізню діастолічну швидкість деформації ЛШ, ранню і пізню діастолічну швидкість деформації ЛП, систолічну деформацію ЛП. Виявлено зміни поздовжньої та циркулярної складових деформації у хворих з різним ступенем ГЛШ: уже в групі з легкою ГЛШ встановлено статистично значуще зниження ПГСД і РДШДЛШ, яке поглиблювалося зі збільшенням ступеня ГЛШ. При помірній ГЛШ поряд з порушенням поздовжнього скорочення зареєстровано статистично значуще зменшення ЦГСД та ШЦГСД. У групі з вираженою ГЛШ відзначено найменші величини ПГСД, ЦГСД та ШЦГСД порівняно з такими в інших групах. Зафіксовано порушення резервуарної та кондуїтної функції ЛП уже в 1-й групі хворих, що поглиблювалося зі збільшенням ГЛШ. У групі з вираженою ГЛШ діагностовано порушення скоротливої функції ЛП. Застосування спекл-трекінг ехокардіографії у хворих на ГХ при збереженій фракції викиду ЛШ дозволяє вже в групі з легкою ГЛШ виявляти порушення скоротливої функції в повздовжньому напрямку, діастолічну дисфункцію та підвищення тиску наповнення ЛШ. Ці порушення поглиблювалися зі збільшенням ступеня ГЛШ і були найбільш вираженими в групі з вираженою ГЛШ. У групі з легкою ГЛШ відзначено порушення резервуарної та кондуїтної функції ЛП, яке поглиблювалося в групах з помірною та вираженою ГЛШ. При цьому порушення скоротливої функції ЛП зареєстровано тільки в групі з вираженою ГЛШ.

Повний текст статті

В.С. Танасічук, С.В. Федьків, Т.М. Бабкіна, Н.В. Танасічук-Гажиєва. Роль сучасних методів візуалізації серця в оцінюванні ремоделювання лівого шлуночка при хронічних формах ішемічної хвороби серця.

Мета – оцінити структурно-функціональний стан та особливості ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих із хронічними формами ішемічної хвороби (ІХС) серця за допомогою методів візуалізації серця і судин. Представлено результати комплексного дослідження, проведеного у 86 пацієнтів з хронічними формами ІХС за допомогою методів візуалізації серця. Визначено високу точність і специфічність мультидетекторної комп’ютерної томографії (МДКТ) та магнітно-резонансної візуалізації (МРВ) серця у діагностиці післяінфарктного кардіосклерозу. Вивчено взаємозв’язок між глибиною ішемічного ураження міокарда і станом глобальної та регіонарної функцій лівого шлуночка. Встановлено статистично значущу порівнянність результатів МДКТ, ехокардіографії та МРВ в оцінці ремоделювання лівого шлуночка серця.

Повний текст статті

В.М. Коваленко, О.Г. Несукай, Є.Ю. Тітов, Н.С. Поленова, О.О. Даниленко. Оптимізація діагностики серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом використання спекл-трекінг ехокардіографії

Мета – вивчити показники деформації та швидкості деформації лівого шлуночка (ЛШ) й лівого передсердя (ЛП) у спокої і при фізичному навантаженні, а також визначити ранні маркери й механізми виникнення серцевої недостатності (СН) зі збереженою фракцією викиду(ФВ) ЛШ у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Обстежено 30 хворих на ГХ (чоловіки – 60 %) віком (55,5±2,8) року. До 1-ї групи (n=15) увійшли пацієнти з ГХ та СН зі збереженою ФВ ЛШ, до 2-ї групи (n=15) – пацієнти з ГХ без СН. Усім хворим проводили ехокардіографію, стрес-ехокардіографію і спекл-трекінг ехокардіографію та визначали рівень NT-proBNP у крові. У пацієнтів 1-ї групи, ніж у хворих 2-ї групи, достовірно більшими були індекс маси міокарда ЛШ (на 22,5 %), індекс об’єму ЛП на 29,2 %), вміст NT-proBNP (у 2,3 разу) та тиск наповнення ЛШ . У пацієнтів 1-ї групи відзначено достовірне зменшення поздовжньої та циркулярної систолічної деформації ЛШ (відповідно на 22,7 та 26,9 %), показників діастолічної деформації ЛШ та ЛП, а також кондуїтної, резервуарної і скорочувальної функції ЛП порівняно з такими у хворих 2-ї групи. У хворих 1-ї групи чинниками, які асоціюються з СН зі збереженою ФВ ЛШ, були: систолічна деформація ЛП < 27,5 %, поздовжня глобальна систолічна деформація ЛШ < 10 % та рання швидкість діастолічної деформації ЛШ < 0,47 c–1. У хворих 1-ї групи при фізичному навантаженні не реєстрували приросту поздовжньої систолічної та діастолічної деформації ЛШ, поліпшення резервуарної та кондуїтної функції ЛП, що супроводжувалося підвищенням тиску наповнення ЛШ та появою задишки порівняно з такими у хворих 2-ї групи. У пацієнтів з ГХ та СН зі збереженою ФВ ЛШ спостерігали більш виражені порушення деформації ЛШ та ЛП порівняо з хворими на ГХ без СН. Виявлено ехокардіографічні показники, що асоціюються з СН зі збереженою ФВ ЛШ у хворих на ГХ. Доведено зв’язок між зниженою толерантністю до фізичного навантаження та порушенням деформації ЛШ і ЛП у пацієнтів з ГХ та СН зі збереженою ФВ ЛШ.

Повний текст статті

Н.Д. Орищин.Оцінка життєздатності міокарда методом магнітно-резонансної візуалізації у передбаченні ефективності реваскуляризації при ішемічній кардіоміопатії

Мета – визначити прогностичну цінність ступеня накопичення контрасту в сегменті міокарда як критерію оцінки життєздатності міокарда у передбаченні відновлення функції сегментів лівого шлуночка після реваскуляризації в пацієнтів із ішемічною кардіоміопатією. У дослідження залучили 40 пацієнтів із систолічною серцевою недостатністю, всім виконали магнітно-резонансну візуалізацію (МРВ) серця із відтермінованим контрастуванням гадолінієм. У всіх хворих вираховували ступінь накопичення контрасту в сегменті міокарда. У 12 пацієнтів проведено реваскуляризацію, оцінювали сегментарну та загальну скоротливість до і через 3–6 міс після реваскуляризації. Порівнювали ступінь функціонального відновлення сегментів із накопиченням контрасту. Сегменти з низьким ступенем накопичення контрасту (1–25 %) відновлювали скоротливість у 70 %, сегменти зі ступенем накопичення контрасту 26–
50 % – у 50 % випадків, зі ступенем накопичення контрасту більше 75 % – у 2,7 % випадків. Ступінь накопичення контрасту менше 50 % мав чутливість 70,8 %, специфічність – 84,9 % у передбаченні функціонального відновлення сегмента. Ймовірність функціонального відновлення сегментів зі ступенем накопичення контрасту менше 50 % висока, сегменти зі ступенем накопичення контрасту більше 75 % можна вважати нежиттєздатними. МРВ серця з відтермінованим контрастуванням є чутливим і специфічним методом передбачення функціонального відновлення після реваскуляризації.

Повний текст статті

И.А. Чайковский, Г.В. Мясников, А.П. Казмирчук и другие.Информативность магнитокардиографии для оценки поражения миокарда у больных с острым коронарным синдромом по сравнению с эхокардиографией и электрокардиографией.

Цель – исследовать возможности магнитокардиографического индекса в оценке поражения миокарда у больных с острым коронарным синдромом. Все обследованные были разделены на 4 группы: 1-я группа (n=20) – пациенты, у которых развился инфаркт миокарда (ИМ) с зубцом Q с локализацией в передней стенке левого желудочка; 2-я группа (n=14) – больные с ИМ передней локализации без зубца Q; 3-я группа (n=21) – пациенты, которым был поставлен диагноз нестабильной стенокардии; 4-ю (контрольную) группу составили 23 здоровых добровольца. Был разработан комплексный магнитокардиографический индекс CIQRS, включающий 5 отдельных параметров. Кроме того, проводили электрокардиографическое (с расчетом индекса CIIS) и эхокардиографическое обследование. Показано, что средние значения индекса CIQRS последовательно достоверно уменьшаются от первой до четвертой группы. Этот индекс обладает наибольшей разделяющей способностью из всех обследованных магнитокардиографических, электрокардиографических и эхокардиографических параметров (H-критерий Крускала – Уоллиса – 52,3). Индекс CIQRS тесно коррелирует с эхокардиографическим индексом WMSI. Таким образом, магниокардиографическое исследование является перспективным новым инструментом для оценки степени поражения миокарда у больных с ИМ.

Повний текст статті

В.Н. Коваленко, Е.Г. Несукай, С.В. Чернюк, А.А. Даниленко.Значение спекл-трекинг эхокардиографии в дифференциальной диагностике хронического диффузного миокардита и дилатационной кардиомиопатии.

Цель исследования – выявить дополнительные критерии дифференциальной диагностики хронического диффузного миокардита (ХДМ) и дилатационной кардиомиопатии (ДКМП) на основе изучения результатов спекл-трекинг эхокардиографии в комплексе с показателями иммунного статуса. В работе проведен сравнительный анализ результатов новой методики изучения сократительной способности миокарда, основанной на исследовании показателей глобальной продольной, циркулярной, радиальной деформации миокарда и их скоростей в комплексе с изучением иммунологических маркеров у пациентов с ХДМ и ДКМП, корреляционным анализом данных спекл-трекинг эхокардиографии и иммунологических методов исследования. Установлено, что показатели продольной и циркулярной глобальной систолической деформации могут быть использованы как дополнительные маркеры при дифференциальной диагностике ХДМ и ДКМП.

Повний текст статті