Тематичний Архів | Category Archives: Функціональна діагностика

О.Г. Несукай, Й.Й. Гіреш. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня

Мета роботи – дослідити особливості структурно-функціонального стану лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) різного ступеня шляхом визначення змін поздовжньої, циркулярної й радіальної деформації міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та оцінювання скоротливої, резервуарної і кондуїтної функції лівого передсердя (ЛП). Обстежено 80 хворих (59 % жінок) на ГХ віком у середньому (57,2±1,0) року. Сформовано чотири групи: 1-ша – 20 хворих без ГЛШ; 2-га – 25 хворих з легкою ГЛШ; 3-тя – 20 хворих з помірною ГЛШ, 4-та – 15 хворих з вираженою ГЛШ. Проводили ехокардіографію у М- та В-режимах, у режимі імпульсно-хвильової та тканинної допплерографії, спекл-трекінг ехокардіографію. Аналізували поздовжню (ПГСД) і циркулярну (ЦГСД) глобальну систолічну деформацію та її швидкість – ШПГСД, ШЦГСД, ранню (РДШДЛШ ) та пізню діастолічну швидкість деформації ЛШ, ранню і пізню діастолічну швидкість деформації ЛП, систолічну деформацію ЛП. Виявлено зміни поздовжньої та циркулярної складових деформації у хворих з різним ступенем ГЛШ: уже в групі з легкою ГЛШ встановлено статистично значуще зниження ПГСД і РДШДЛШ, яке поглиблювалося зі збільшенням ступеня ГЛШ. При помірній ГЛШ поряд з порушенням поздовжнього скорочення зареєстровано статистично значуще зменшення ЦГСД та ШЦГСД. У групі з вираженою ГЛШ відзначено найменші величини ПГСД, ЦГСД та ШЦГСД порівняно з такими в інших групах. Зафіксовано порушення резервуарної та кондуїтної функції ЛП уже в 1-й групі хворих, що поглиблювалося зі збільшенням ГЛШ. У групі з вираженою ГЛШ діагностовано порушення скоротливої функції ЛП. Застосування спекл-трекінг ехокардіографії у хворих на ГХ при збереженій фракції викиду ЛШ дозволяє вже в групі з легкою ГЛШ виявляти порушення скоротливої функції в повздовжньому напрямку, діастолічну дисфункцію та підвищення тиску наповнення ЛШ. Ці порушення поглиблювалися зі збільшенням ступеня ГЛШ і були найбільш вираженими в групі з вираженою ГЛШ. У групі з легкою ГЛШ відзначено порушення резервуарної та кондуїтної функції ЛП, яке поглиблювалося в групах з помірною та вираженою ГЛШ. При цьому порушення скоротливої функції ЛП зареєстровано тільки в групі з вираженою ГЛШ.

Повний текст статті

В.С. Танасічук, С.В. Федьків, Т.М. Бабкіна, Н.В. Танасічук-Гажиєва. Роль сучасних методів візуалізації серця в оцінюванні ремоделювання лівого шлуночка при хронічних формах ішемічної хвороби серця.

Мета – оцінити структурно-функціональний стан та особливості ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих із хронічними формами ішемічної хвороби (ІХС) серця за допомогою методів візуалізації серця і судин. Представлено результати комплексного дослідження, проведеного у 86 пацієнтів з хронічними формами ІХС за допомогою методів візуалізації серця. Визначено високу точність і специфічність мультидетекторної комп’ютерної томографії (МДКТ) та магнітно-резонансної візуалізації (МРВ) серця у діагностиці післяінфарктного кардіосклерозу. Вивчено взаємозв’язок між глибиною ішемічного ураження міокарда і станом глобальної та регіонарної функцій лівого шлуночка. Встановлено статистично значущу порівнянність результатів МДКТ, ехокардіографії та МРВ в оцінці ремоделювання лівого шлуночка серця.

Повний текст статті

В.М. Коваленко, О.Г. Несукай, Є.Ю. Тітов, Н.С. Поленова, О.О. Даниленко. Оптимізація діагностики серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом використання спекл-трекінг ехокардіографії

Мета – вивчити показники деформації та швидкості деформації лівого шлуночка (ЛШ) й лівого передсердя (ЛП) у спокої і при фізичному навантаженні, а також визначити ранні маркери й механізми виникнення серцевої недостатності (СН) зі збереженою фракцією викиду(ФВ) ЛШ у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Обстежено 30 хворих на ГХ (чоловіки – 60 %) віком (55,5±2,8) року. До 1-ї групи (n=15) увійшли пацієнти з ГХ та СН зі збереженою ФВ ЛШ, до 2-ї групи (n=15) – пацієнти з ГХ без СН. Усім хворим проводили ехокардіографію, стрес-ехокардіографію і спекл-трекінг ехокардіографію та визначали рівень NT-proBNP у крові. У пацієнтів 1-ї групи, ніж у хворих 2-ї групи, достовірно більшими були індекс маси міокарда ЛШ (на 22,5 %), індекс об’єму ЛП на 29,2 %), вміст NT-proBNP (у 2,3 разу) та тиск наповнення ЛШ . У пацієнтів 1-ї групи відзначено достовірне зменшення поздовжньої та циркулярної систолічної деформації ЛШ (відповідно на 22,7 та 26,9 %), показників діастолічної деформації ЛШ та ЛП, а також кондуїтної, резервуарної і скорочувальної функції ЛП порівняно з такими у хворих 2-ї групи. У хворих 1-ї групи чинниками, які асоціюються з СН зі збереженою ФВ ЛШ, були: систолічна деформація ЛП < 27,5 %, поздовжня глобальна систолічна деформація ЛШ < 10 % та рання швидкість діастолічної деформації ЛШ < 0,47 c–1. У хворих 1-ї групи при фізичному навантаженні не реєстрували приросту поздовжньої систолічної та діастолічної деформації ЛШ, поліпшення резервуарної та кондуїтної функції ЛП, що супроводжувалося підвищенням тиску наповнення ЛШ та появою задишки порівняно з такими у хворих 2-ї групи. У пацієнтів з ГХ та СН зі збереженою ФВ ЛШ спостерігали більш виражені порушення деформації ЛШ та ЛП порівняо з хворими на ГХ без СН. Виявлено ехокардіографічні показники, що асоціюються з СН зі збереженою ФВ ЛШ у хворих на ГХ. Доведено зв’язок між зниженою толерантністю до фізичного навантаження та порушенням деформації ЛШ і ЛП у пацієнтів з ГХ та СН зі збереженою ФВ ЛШ.

Повний текст статті

Н.Д. Орищин.Оцінка життєздатності міокарда методом магнітно-резонансної візуалізації у передбаченні ефективності реваскуляризації при ішемічній кардіоміопатії

Мета – визначити прогностичну цінність ступеня накопичення контрасту в сегменті міокарда як критерію оцінки життєздатності міокарда у передбаченні відновлення функції сегментів лівого шлуночка після реваскуляризації в пацієнтів із ішемічною кардіоміопатією. У дослідження залучили 40 пацієнтів із систолічною серцевою недостатністю, всім виконали магнітно-резонансну візуалізацію (МРВ) серця із відтермінованим контрастуванням гадолінієм. У всіх хворих вираховували ступінь накопичення контрасту в сегменті міокарда. У 12 пацієнтів проведено реваскуляризацію, оцінювали сегментарну та загальну скоротливість до і через 3–6 міс після реваскуляризації. Порівнювали ступінь функціонального відновлення сегментів із накопиченням контрасту. Сегменти з низьким ступенем накопичення контрасту (1–25 %) відновлювали скоротливість у 70 %, сегменти зі ступенем накопичення контрасту 26–
50 % – у 50 % випадків, зі ступенем накопичення контрасту більше 75 % – у 2,7 % випадків. Ступінь накопичення контрасту менше 50 % мав чутливість 70,8 %, специфічність – 84,9 % у передбаченні функціонального відновлення сегмента. Ймовірність функціонального відновлення сегментів зі ступенем накопичення контрасту менше 50 % висока, сегменти зі ступенем накопичення контрасту більше 75 % можна вважати нежиттєздатними. МРВ серця з відтермінованим контрастуванням є чутливим і специфічним методом передбачення функціонального відновлення після реваскуляризації.

Повний текст статті

И.А. Чайковский, Г.В. Мясников, А.П. Казмирчук и другие.Информативность магнитокардиографии для оценки поражения миокарда у больных с острым коронарным синдромом по сравнению с эхокардиографией и электрокардиографией.

Цель – исследовать возможности магнитокардиографического индекса в оценке поражения миокарда у больных с острым коронарным синдромом. Все обследованные были разделены на 4 группы: 1-я группа (n=20) – пациенты, у которых развился инфаркт миокарда (ИМ) с зубцом Q с локализацией в передней стенке левого желудочка; 2-я группа (n=14) – больные с ИМ передней локализации без зубца Q; 3-я группа (n=21) – пациенты, которым был поставлен диагноз нестабильной стенокардии; 4-ю (контрольную) группу составили 23 здоровых добровольца. Был разработан комплексный магнитокардиографический индекс CIQRS, включающий 5 отдельных параметров. Кроме того, проводили электрокардиографическое (с расчетом индекса CIIS) и эхокардиографическое обследование. Показано, что средние значения индекса CIQRS последовательно достоверно уменьшаются от первой до четвертой группы. Этот индекс обладает наибольшей разделяющей способностью из всех обследованных магнитокардиографических, электрокардиографических и эхокардиографических параметров (H-критерий Крускала – Уоллиса – 52,3). Индекс CIQRS тесно коррелирует с эхокардиографическим индексом WMSI. Таким образом, магниокардиографическое исследование является перспективным новым инструментом для оценки степени поражения миокарда у больных с ИМ.

Повний текст статті

В.Н. Коваленко, Е.Г. Несукай, С.В. Чернюк, А.А. Даниленко.Значение спекл-трекинг эхокардиографии в дифференциальной диагностике хронического диффузного миокардита и дилатационной кардиомиопатии.

Цель исследования – выявить дополнительные критерии дифференциальной диагностики хронического диффузного миокардита (ХДМ) и дилатационной кардиомиопатии (ДКМП) на основе изучения результатов спекл-трекинг эхокардиографии в комплексе с показателями иммунного статуса. В работе проведен сравнительный анализ результатов новой методики изучения сократительной способности миокарда, основанной на исследовании показателей глобальной продольной, циркулярной, радиальной деформации миокарда и их скоростей в комплексе с изучением иммунологических маркеров у пациентов с ХДМ и ДКМП, корреляционным анализом данных спекл-трекинг эхокардиографии и иммунологических методов исследования. Установлено, что показатели продольной и циркулярной глобальной систолической деформации могут быть использованы как дополнительные маркеры при дифференциальной диагностике ХДМ и ДКМП.

Повний текст статті

В.М. Коваленко, О.Г. Несукай, Н.С. Поленова, Є.Ю. Тітов, О.О. Даниленко Спекл-трекінг ехокардіографія: нормативні значення і роль методу у вивченні систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка серця.

Мета роботи – встановити нормативні значення глобальної і сегментарної деформації та швидкості деформації у поздовжньому, циркулярному та радіальному напрямках, гендерні особливості деформаційних процесів міокарда та роль спекл-трекінг ехокардіографії у вивченні систолічної та діастолічної функції серця. Обстежено 33 здорових особи віком у середньому (26,7±0,5) року. Крім традиційних ехокардіографічних параметрів, оцінювали глобальну і сегментарну деформацію та швидкість деформації в поздовжньому, циркулярному та радіальному напрямках. Встановлено нормативні значення величин глобальної та сегментарної деформації і швидкості деформації лівого шлуночка, при цьому не виявлено гендерних відмінностей деформаційних процесів.

Повний текст статті

И.А. Чайковский, М.П. Бойчак, Л.А. Стаднюк, Г.В. Мясников, С.Е. Мостовой, Т.В. Сосницкая, Е.В. Рыхлик, Э.П. Ольховская, Н.В. Замковая, Ю.А. Фролов Сопоставление результатов мультимодальной неинвазивной визуализации миокарда и коронаро-ангиографии у больных с хронической ишемической болезнью сердца.

Цель работы – cопоставить результаты мультимодальной неинвазивной визуализации миокарда, включающей электрокардиографию покоя, эхокардиографию покоя, стресс-эхокардиографию и магнитокардиографию. Представлено три клинических случая больных с промежуточной предтестовой вероятностью ишемической болезни сердца. У всех трех больных электрокардиограмма и эхокардиограмма покоя не выявили явных признаков заболевания сердца. В то же время результаты магнитокардиографического исследования и стресс-эхокардиографии у всех больных были положительными. Гемодинамически значимый стеноз был выявлен лишь у одного больного, у двух других выраженность стеноза составила соответственно 50 и 25%. Мультимодальная неинвазивная визуализация миокарда, сочетающая данные о глобальной и региональной сократимости миокарда в покое и при нагрузке, а также магнитокардиографические данные об электрофизиологических изменениях миокарда, является перспективным диагностическим методом в кардиологической клинической практике.

Повний текст статті

Т.В. Сосницька, Л.А. Стаднюк, Є.В. Моїсеєнко, В.М. Сосницький, В.М. Буднік, Л.В. Єгорова, А.А. Лілякевич Аналіз відтворюваності магнітокардіографічних параметрів.

У роботі оцінили стабільність (відтворюваність) 7 нових оригінальних магнітокардіографічних параметрів, відібраних для подальших досліджень діагностичних можливостей цього методу. Надійність кожного параметра оцінювали за трьома різними статистичними тестами: тесту Стьюдента (t-тест), однофакторного дисперсійного аналізу (one-way ANOVA), коефіцієнта кореляції між класами (ІСС – interclass correlation coefficient). Результати оцінки показали, що 6 із 7 відібраних для аналізу параметрів демонструють довготривалу відтворюваність при спостереженні за здоровими добровольцями і мають хороші перспективи для застосування при подальших дослідженнях.

Повний текст статті