Амінокислота цитрулін – один із важливих регуляторів проміжного обміну в організмі. Основна кількість цитруліну синтезується в кишечнику із амінокислоти глутамін. Частково він може синтезуватися із амінокислоти аргінін. Одним із важливих джерел цитруліну є NO-синтази. Проте внаслідок дуже низької активності ферментів катаболізму цитрулін не може бути використаний в ентероцитах та виділяється в циркуляцію крові, звідки посилено захоплюється нирками. Нирки – це основний орган, в якому відбувається метаболізм цитруліну. Рівень цитруліну в плазмі крові демонструє різницю між його продукцією в кишечнику та подальшим метаболізмом у нирках. Рівень цитруліну вважають маркером функціональної активності кишечника, функціонального стану проксимальних канальців нирок, ступеня пошкодження нирок і наявності ниркової недостатності. Рівень цитруліну в плазмі крові зростає вже на початкових стадіях розвитку ниркової недостатності, ще до вірогідних змін вмісту креатиніну і сечовини в крові. Рівень цитруліну в крові може бути сурогатним маркером синтезу NO. Особливий інтерес становить цей показник у діагностиці серцево-судинних захворювань. У пацієнтів з гіпертонічною хворобою визначення вмісту цитруліну може бути використано як специфічний маркер пошкодження одного із органів-мішеней – нирок. Рівень цитруліну в крові може застосовуватися як маркер порушення обмінних процесів і визначення ступеня тяжкості серцевої недостатності в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Повний текст статті

Стаття присвячена електрокардіографічній діагностиці інфаркту міокарда в поєднанні з порушеннями внутрішньошлуночкової провідності. Інфаркт міокарда може виникати на тлі наявних порушень внутрішньошлуночкової провідності або ускладнюватися гострою появою внутрішньошлуночкових блокад. У статті розглядаються особливості змін ЕКГ залежно від локалізації порушень провідності в системі Гіса – Пуркіньє і вогнищевих уражень міокарда. Наводяться деякі ЕКГ-критерії гострого коронарного синдрому в поєднанні з блокадою лівої ніжки пучка Гіса, як одного з найбільш складних електрокардіографічних синдромів.

Повний текст статті

Розглянуто особливості клінічних виявів та перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у жінок. Представлено особливості ураження вінцевих артерій. Наведено детальний аналіз гендерних відмінностей щодо фармакокінетики і фармакодинаміки ацетилсаліцилової кислоти, бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, статинів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту. Проаналізовано результати первинної та вторинної профілактики ІХС при тривалому спостереженні й відзначено гендерні особливості перебігу ІХС.

Повний текст статті

Кардіологічна реабілітація (КР) – це комплекс мультидисциплінарних заходів, спрямованих на відновлення фізичної активності пацієнтів, зниження інвалідизації та повернення до трудової діяльності. Широке використання ефективних лікарських препаратів поряд із застосуванням первинних черезшкірних коронарних втручань з відновленням коронарного кровообігу в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда створили ілюзорне уявлення і, можливо, дали надію на вирішення багатьох проблем у лікуванні такої категорії пацієнтів, применшивши значення КР. Незважаючи на комплексність заходів КР, що охоплюють і питання вторинної профілактики, найважливішою, якщо не найголовнішою, її складовою є фізична реабілітація, основні питання якої викладені в цій статті. Наведено дані щодо КР хворих, які перенесли інфаркт міокарда, в різних країнах. Найбільше охоплення пацієнтів заходами КР спостерігається на першому етапі. Водночас у різних країнах є відмінності, що стосуються станів та нозологічних форм, які є показаннями для КР, показань та протипоказань до її проведення, тривалості різних етапів, програм, кількості пацієнтів, залучених у ці програми на різних етапах. Описано різні види фізичної реабілітації та програми фізичних тренувань. Чітке виконання ретельно розроблених програм кардіологічної реабілітації, сприяє істотному зниженню показників загальної та серцево-судинної смертності, повторних коронарних катастроф, повторної госпіталізації, поліпшує якість життя і повернення пацієнтів до активної трудової діяльності.

Повний текст статті

Розглянуто принципи електрокардіографічної діагностики синдромів передчасного збудження шлуночків. Наведено сучасну класифікацію додаткових шляхів проведення імпульсів та зумовлених ними синдромів преекзитації, описано характерні електрокардіографічні ознаки синдрому Вольфа – Паркінсона – Уайта, критерії його диференціальної діагностики з іншими захворюваннями. На клінічних прикладах проаналізовано можливості та обмеження сучасних алгоритмів визначення локалізації додаткових шляхів проведення. Систематизовано найбільш поширені види пароксизмальних тахікардій, які виникають при синдромах преекзитації, звернуто увагу на зменшення ролі медикаментозного лікування та пріоритет катетерних втручань.

Повний текст статті

Приведен анализ данных литературы и собственных исследований состояния ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у пациентов с гипертонической болезнью, нормальным, высоким и низким уровнем ренина в крови, первичным и идиопатическим гиперальдостеронизмом, опухолями хромоффинной ткани и кортизолпродуцирующей опухолью надпочечных желез, которые сопровождаются гипертензивным синдромом.

Повний текст статті

У лекції розглянуто клінічно значущі критерії класифікації порушень внутрішньошлуночкової провідності (ПВШП), зокрема постійність, локалізацію та ступінь вираження. Наявність ПВШП розцінюють як важливий діагностичний критерій, але водночас вона може бути обмеженням для електрокардіографічної діагностики гіпертрофії шлуночків серця та вогнищевих змін міокарда. Вплив ПВШП на клінічний перебіг і прогноз хвороб серця залежить від фонових структурно-функціональних змін серцевого м’яза. У багатьох клінічних ситуаціях дво- і трипучкові внутрішньошлуночкові блокади, а також ПВШП у поєднанні з епізодами синкопе дозволяють передбачити виникнення в майбутньому повної атріовентрикулярної блокади, і тому їх розглядають як показання до постійної кардіостимуляції. Морфологія та ступінь розширення комплексу QRS є ключовими критеріями при оцінюванні показань до ресинхронізаційної терапії у хворих із серцевою недостатністю.

Повний текст статті

В обзоре литературы представлены современные данные о взаимосвязи сердечно-сосудистых заболеваний с функциональным состоянием почек. Рассмотрена концепция кардиоренального и ренокардиального синдрома. Приведены данные о влиянии кардиоренального синдрома на прогноз течения заболевания. Отмечены лекарственные средства, обладающие свойствами улучшения прогноза у этой категории пациентов.

Повний текст статті

У лекції узагальнено сучасні підходи до обстеження, оцінки ризику та визначення тактики лікування пацієнтів із шлуночковими тахікардіями (ШТ). Наведено класифікацію ШТ за тривалістю, морфологією і електрофізіологічними механізмами. Детально описано електрокардіографічні критерії диференціальної діагностики ШТ і суправентрикулярних тахікардій з широкими комплексами QRS, принципи оцінки субстрату та локалізації джерела мономорфної ШТ. Систематизовано принципи ведення пацієнтів з ШТ залежно від фонового захворювання серця, електрофізіологічних механізмів і морфології ШТ, показання для застосування антиаритмічних засобів, катетерного лікування, імплантації автоматичного внутрішнього кардіовертера-дефібрилятора, реваскуляризаційних втручань.

Повний текст статті

Сцинтиграфия миокарда (СГМ) позволяет выявить нарушения перфузии миокарда на ранней стадии заболевания, провести оценку тяжести патологического процесса у больных c ИБС и определить тактику ведения больного. Чувствительность и специфичность СГМ в оценке наличия участков ишемии миокарда составляют 80-90 %, а постинфарктных рубцовых изменений – 100 %. В отличие от коронарографии, которая обеспечивает информацию о распространенности и степени коронарного стеноза, СГМ отображает функциональное состояние миокарда в зоне поражения. Поэтому СГМ необходимо применять на самых ранних этапах определения состояния перфузии миокарда наряду с традиционными методами функциональной диагностики и допплерэхокардиографией.

Повний текст статті