Тематичний Архів | Category Archives: Метаболічні порушення

А.С. Исаева, А.В. Мартыненко, В.И. Волков. Сердечно-сосудистый риск и его связь с гормональным статусом у пациенток в период перименопаузы.

Цель работы – оценить сердечно-сосудистый риск у пациенток в период перименопаузы и определить тот период жизни, в который уровень сердечно-сосудистого риска наиболее зависим от гормонального статуса женщины. Особое внимание уделено роли гормонального статуса, оцененного по уровню фолликулостимулирующего гормона. В одномоментное исследование включено 219 пациенток без ишемической болезни сердца. Для оценки сердечно-сосудистого риска использовали шкалу SCORE. У большинства обследованных сердечно-сосудистый риск соответствовал низкому или умеренному. При помощи факторного анализа показано, что у женщин в период перименопаузы online casino сердечно-сосудистый риск связан с их гормональным статусом, и в возрасте 60–65 лет уровень фолликулостимулирующего гормона имеет значительное влияние на показатель SCORE.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, А.Г. Корнацька, В.Ю. Романов, О.В. Сопко.Особливості формування серцево-судинного ризику в пацієнток з метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників.

Мета роботи – вивчити чинники серцево-судинного ризику та дослідити особливості його формування в молодих жінок із синдромом полікістозу яєчників (СПКЯ) та метаболічним синдромом (МС). На першому етапі дослідження проведено ретроспективний аналіз 109 історій хвороби жінок репродуктивного віку із СПКЯ, розділених на три групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ). На другому етапі проспективно обстежено 90 молодих жінок із СПКЯ (середній вік (29,1±1,4) року), розділених на клінічні групи залежно від ІМТ та наявності МС. Також у дослідження увійшло дві групи порівняння – 15 жінок з МС без СПКЯ та 30 практично здорових жінок. Встановлено широкий спектр чинників серцево-судинного ризику при СПКЯ, зокрема дисліпідемію (82,2 %), переважно за рахунок підвищення вмісту загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності (70 %), абдомінальне ожиріння (78,8 %), інсулінорезистентність (75,5 %), артеріальну гіпертензію (31,1 %), порушену толерантність до глюкози (27,7 %) та цукровий діабет (3,3 %). Виявлено, що більш значущим для формування серцево-судинного ризику при СПКЯ є не зростання маси тіла, а поява абдомінального типу ожиріння зі спектром супутніх метаболічних розладів, зокрема гіпертригліцеридемією (66,6 %), зниженим рівнем холестерину ліпопротеїнів високої щільності (50,0 %), цукровим діабетом (12,5 %) та артеріальною гіпертензією (70,8 %) і порушеною толерантністю до глюкози (45,8 %). Встановлено, що для визначення серцево-судинного ризику в жінок із СПКЯ доцільно використовувати шкалу SСORE (для пацієнтів віком менше 40 років), але необхідно врахувати можливість виявлення одиночного чинника ризику, зокрема рівнів загального холестерину понад 8 ммоль/л та холестерину ліпопротеїнів низької щільності понад 6 ммоль/л, цукрового діабету та атеросклеротичних бляшок сонних артерій, що визначали серцево-судинний ризик як високий або дуже високий у 7,7 % молодих жінок.

Повний текст статті

В.О. Сергієнко.Автономна невропатія серця у хворих на цукровий діабет 2-го типу: N-термінальний фрагмент натрійуретичного мозкового пептиду і функціонально-структурні зміни міокарда.

Мета роботи – дослідити особливості концентрації N-термінального фрагмента натрійуретичного мозкового пептиду (NT-prоBNP) у крові, коригованого інтервалу QT, дисперсії інтервалу QT, параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно-функціонального стану міокарда у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з діабетичною автономною невропатією серця (ДАНС). Обстежено 77 хворих на ЦД 2-го типу, з них 15 пацієнтів із ЦД 2-го типу без верифікованих серцево-судинних захворювань, 18 хворих із субклінічною стадією ДАНС, 19 – функціональною, 25 – функціонально-органічною. До контрольної групи залучили 17 практично здорових осіб, зіставних з хворими за віком та індексом маси тіла. Встановлено, що збільшення концентрації NT-prоBNP у крові хворих на ЦД 2-го типу може вказувати на наявність субклінічної ДАНС, яку часто не верифікують при використанні традиційних діагностичних методів. Збільшення концентрації NT-prоBNP корелює з приєднанням та/або прогресуванням ДАНС; статистично достовірно і незалежно корелює із пролонгацією і дисперсією інтервалу QT. Збільшення концентрації NT-prоBNP статистично достовірно й незалежно пов’язано зі зростанням маси міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з ЦД 2-го типу. Отримані результати дозволяють припустити наявність патофізіологічних зв’язків між метаболічними, функціональними та структурними порушеннями міокарда у хворих на ЦД 2-го типу з автономною невропатією серця.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, А.Г. Корнацька, В.Ю. Романов, О.В. Сопко.Функція ендотелію та товщина комплексу інтима – медіа у жінок з метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників.

Мета роботи – оцінити ранні маркери атеросклерозу, а саме ендотелійзалежну вазодилатацію плечової артерії та товщину комплексу інтима – медіа (КІМ) сонних артерій, у жінок із синдромом полікістозу яєчників (СПКЯ). Обстежено 90 жінок репродуктивного віку із СПКЯ (віком у середньому (29,1±1,4) року), яких було розподілено на клінічні групи залежно від індексу маси тіла та наявності метаболічного синдрому (МС). Також у дослідження увійшло дві групи порівняння – 15 жінок з МС без СПКЯ та 30 практично здорових жінок, зіставних за віком. Встановлено наявність ендотеліальної дисфункції у 71,1 % жінок із СПКЯ. При поєднанні СПКЯ та МС зниження ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії спостерігали вдвічі частіше, ніж у групі МС без СПКЯ, і в 10 разів, ніж у групі здорових жінок. Незалежними предикторами виникнення дисфункції ендотелію були інсулінорезистентність та гіперандрогенія. Більш значущим для формування ендотеліальної дисфункції та потовщення КІМ сонних артерій у хворих із СПКЯ є не зростання маси тіла, а поява абдомінального ожиріння із супутніми метаболічними розладами.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, В.Ю. Романов, К.О. Яновська, М.М. Гельмедова, Л.В. Якушко, Т.В. Беляєва, І.В. Чулаєвська Індекс лептин/адипонектин як новий додатковий сурогатний маркер атеросклеротичного ураження.

Мета роботи – вивчити особливості адипокінів жирової тканини та сурогатних маркерів атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з метаболічним синдромом, залежно від наявності ішемічної хвороби серця (ІХС). Обстежено 87 чоловіків: 44 – з гіпертонічною хворобою та супутньою ІХС і 43 – з гіпертонічною хворобою без ІХС. Визначали індекс маси тіла, рівні глюкози, інсуліну, ліпідів крові, лептину, адипонектину, відношення лептин/адипонектин (Л/А), індекс НОМА, товщину комплексу інтима – медіа (КІМ) загальної сонної артерії, показник ендотелійзалеж ної вазодилатації. Спостерігали тенденцію до більш значного зростання проатерогенного адипокіну – лептину та індексу Л/А у пацієнтів із супутньою ІХС. Відзначено тенденцію до максимального потовщення КІМ у чоловіків з ІХС та цукровим діабетом. Індекс Л/А може слугувати додатковим сурогатним маркером атеросклеротичного ураження, збільшення якого корелює з кількістю атеросклеротично уражених вінцевих артерій і показником КІМ.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, В.Ю. Романов, К.О. Яновська Ендокринна активність адипозної тканини та сурогатні маркери атеросклерозу у хворих з метаболічним синдромом.

Мета роботи – визначити ендокринну активність адипозної тканини залежно від товщини комплексу інтима – медіа (КІМ) загальної сонної артерії та показника ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) у хворих з метаболічним синдромом. Обстежено 174 хворих з метаболічним синдромом (жінки – 88, чоловіки – 86), які склали клінічні групи залежно від індексу маси тіла та показника індексу НОМА. Визначали індекс маси тіла, вміст глюкози, інсуліну, лептину, адипонектину, індекс НОМА, відношення лептин / адипонектин, рівні ліпідів крові, товщину КІМ загальної сонної артерії, показник ЕЗВД. У групі жінок спостерігали достовірний зв’язок між прогресуванням інсулінорезистентності, збільшенням товщини КІМ та погіршанням ендотеліальної функції. У групі чоловіків виявлено тенденцію до потовщення КІМ та зниження показника ЕЗВД. Доведено, що незалежно від статі при збільшенні маси тіла товщина комплексу КІМ загальної сонної артерії зростає і знижуються показники ЕЗВД. Прогресу¬вання інсулінорезистентності асоціюється з прогресуванням атерогенного процесу в загальній сонній артерії.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, В.Ю. Романов, К.О. Яновська, М.М. Гельмедова, Л.В. Якушко Адипокіни та їх співвідношення у хворих з метаболічним синдромом

Мета роботи – вивчити зв’язок між секреторною активністю адипозної тканини (лептин, адипонектин, відношення лептин/адипонектин) та індексом маси тіла (ІМТ), наявністю синдрому інсулінорезистентності. Обстежено 174 хворих з метаболічним синдромом – 88 жінок і 86 чоловіків, яких розподілили в клінічні групи залежно від ІМТ та індексу НОМА. Оцінювали рівні лептину, адипонектину та їх відношення, вміст ліпідів крові. У пацієнтів з метаболічним синдромом незалежно від статі реєстрували зв’язок між поступовим збільшенням ІМТ та зростанням рівня лептину в плазмі крові, аналогічного чіткого зв’язку ІМТ з рівнем адипонектину в плазмі не відзначено. Встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок між підвищенням ІМТ та зростанням відношення лептин/адипонектин, незалежно від тендерних особливостей. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між індексом НОМА та відношенням лептин/адипонектин, а також негативну кореляцію з рівнем адипонектину. Спостерігали прямий кореляційний зв’язок між відношенням лептин/адипонектин та проатерогенним показником ліпідного спектра – рівнем тригліцеридів, а також зворотний кореляційний зв’язок з антиатерогенним показником – рівнем холестерину ліпопротеїнів високої щільності.

Повний текст статті