Тематичний Архів | Category Archives: Проблемні статті

М.І. Лутай, О.М. Пархоменко, Г.Ф. Лисенко, І.П. Голікова, N. Greenlaw, R. Ferrari, I. Ford, K.M. Fox, J.-C. Tardif, M. Tendera, Ph.G. Steg, R. Young Пацієнт зі стабільною ішемічною хворобою серця в Україні та Європі: результати 5-річного реєстру CLARIFY

CLARIFY (The prospeCtive observational LongitudinAl RegIstry oF patients with stable coronary arterY disease) – масштабний багатоцентровий проект за участю пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС). Протягом 5 років (2009–2014 рр.) у реєстрі взяли участь 32 703 пацієнти з підтвердженим діагнозом ІХС із 45 країн світу. Результати дослідження засвідчили значні розбіжності між чинними міжнародними настановами щодо ведення цих хворих та реальною клінічною практикою. Незважаючи на те, що українські лікарі активно призначали своїм пацієнтам увесь перелік препаратів, рекомендованих при стабільній ІХС (ацетилсаліцилову кислоту, статини, β-адреноблокатори, івабрадин, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту), контроль ефективності терапії був украй низьким, і не тільки стосовно симптомів захворювання. У 74 % хворих через 5 років спостереження у рамках дослідження зберігалися ангінальні напади, причому кожен третій із них мав тяжку стенокардію на рівні ІІІ функціонального класу, і тільки 12,5 % упродовж цього часу позбулися клінічних симптомів захворювання. Для порівняння: наприкінці дослідження на стенокардію скаржилися 16,9 % європейських пацієнтів, що у 4,4 разу менше, ніж в Україні. Клінічний статус осіб, залучених у дослідження в Україні, порівняно із загальною групою був більш тяжкий: кількість пацієнтів з тяжкою стенокардією (ІІІ функціонального класу) становила 24,1 %, у Європі – 2,2 %, у світовій популяції – 1,6 %. Частота реваскуляризації міокарда (хірургічна, ендоваскулярна) в Україні була дуже низькою – усього 5,9 % за 5-річний період дослідження. У результаті в українських пацієнтів майже вдвічі частіше виникала потреба в стаціонарному лікуванні, вдвічі більше було випадків нефатального інфаркту міокарда та гострих порушень мозкового кровообігу та втричі – нестабільної стенокардії. Контроль основних показників – факторів ризику ІХС, таких як рівень артеріального тиску < 140/90 мм рт. ст., вміст холестерину ліпопротеїнів низької щільності < 1,8 ммоль/л, частота скорочень серця < 70 за 1 хв, був недостатнім як в українській, так і у світовій популяції. Не було значної різниці між пацієнтами української та європейської спільноти і щодо модифікації способу життя (більшість обстежених продовжували вести малорухливий спосіб життя, мали надлишкову масу тіла й ознаки абдомінального ожиріння, курили). Враховуючи дані дослідження CLARIFY, постає питання щодо суттєвої оптимізації ведення хворих зі стабільною ІХС.

Повний текст статті

В.Н. Коваленко, С.Н. Кожухов Клінічна фармакологія як наука: роль у сучасній медицин

Клінічна фармакологія – це медична дисципліна, яка на науковій основі вивчає вплив лікарських засобів на організм людини з метою підвищення ефективності та безпечності клінічного застосування ліків. Основними розділами клінічної фармакології є фармакодинаміка – вивчення сукупності ефектів лікарської речовини й механізмів її дії, і фармакокінетика – вивчення шляхів введення, розподілу, біотрансформації та виведення лікарських засобів з організму. Крім того, клінічна фармакологія вивчає побічні явища/реакції, особливості дії лікарських речовин залежно від статі, віку, взаємодію препаратів при їх поєднаному застосуванні, вплив їжі на фармакокінетику лікарських засобів тощо. Фармакогенетика – важлива частина клінічної фармакології, предметом якої є визначення генетичних основ реакцій організму на лікарські речовини. Відносно новий розділ клінічної фармакології – фармакоекономіка. Це пошук нових науково обґрунтованих підходів до оптимізації та раціоналізації лікарської терапії, з точки зору оцінки ефективності й економічної складової.

Повний текст статті

В.М. Коваленко, О.Г. Несукай, С.В. Чернюк, О.О. Даниленко, Р.М. Кириченко, Й.Й. Гіреш, Є.Ю. Тітов, Н.С. Поленова. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики

У статті висвітлено проблему поширеності міокардиту, наведено характеристику сучасних підходів до діагностики, описано еволюцію діагностичних критеріїв цього захворювання, проаналізовано питання, що виникають при диференційній діагностиці міокардиту. Хоча на сьогодні ендоміокардіальна біопсія залишається золотим стандартом для верифікації діагнозу міокардиту, її застосування в клінічній практиці значною мірою обмежено. В останнє десятиліття спостерігається швидкий розвиток неінвазивних методів діагностики запального процесу в міокарді, таких як магнітно-резонансна томографія з контрастуванням, зокрема Т1 і Т2-картування, позитронна емісійна комп’ютерна томографія та новітніх ехокардіоаграфічних методик, таких як спекл-трекінг ехокардіографія. Також представлено власний досвід з оцінкою гендерних особливостей різних клінічних виявів міокардиту з визначенням їх чутливості й спеціфічності для встановлення діагнозу.

Повний текст статті

Є.Ю. Марушко, Н.М. Руденко, Г.Б. Маньковський, К.А. Ревенко, І.М. Ємець. Транскатетерна імплантація протеза аортального клапана у хворих з високим хірургічним ризиком: світовий досвід та перспективи застосування в Україні.

Процедура транскатетерної імплантації протеза аортального клапана (TAVI) становить альтернативу в лікуванні пацієнтів з високим операційним ризиком із вираженим симптоматичним аортальним стенозом. Незважаючи на відносно великий досвід та широке застосування TAVI в розвинених країнах, в Україні таке втручання проводять у поодиноких випадках, водночас потреба в його рутинному запровадженні, згідно з розрахованими статистичними даними, значна. Введення процедури TAVI до засобів надання медичної допомоги хворим з високим хірургічним ризиком із симптоматичним вираженим аортальним стенозом дозволить продовжити тривалість та поліпшити якість життя таких пацієнтів.

Повний текст статті

Б.М. Тодуров, А.І. Ячник, Г.І. Ковтун, В.О. Шевченко, І.М. Кузьмич, В.А. Ячник. Венозний тромбоемболізм: ефективність діагностики та надання медичної допомоги в сучасних умовах.

У роботі оцінювали відповідність міжнародним і вітчизняним стандартам, а також ефективність діагностики та надання медичної допомоги хворим з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА) на госпітальному й амбулаторному етапах в українській популяції. Проведено аналіз 245 історій хвороби пацієнтів з ТЕЛА, хронічною посттромбоемболічною легеневою гіпертензією (ХПТЕЛГ), що лікувалися в 2013–2914 рр. в Інституті серця МОЗ України. Летальність становила 3,6 %. Провідну скаргу – задишку – відзначено у 231 хворого, не мали скарг 14 (5,7 %) пацієнтів. Епізод гострої ТЕЛА в анамнезі зареєстровано у 21 (84,0 %) з 25 хворих з ХПТЕЛГ. Захворювання виявляли однаково часто як у чоловіків (49,18 %), так і у жінок (50,9 %). Середній вік пацієнтів – (53,3±0,9) року. Серед хворих переважали особи з надлишковою масою тіла. Тривалість від початку захворювання – (25,2±4,3) доби. Супутній плеврит спостерігали у 24 осіб, перикардит – у 13, інфаркт-пневмонію – у 24, кровохаркання – у 3. Вміст у крові фібриногену становив (5,0±0,1) г/л, активований частковий тромбопластиновий час – (60,07±5,06) с. Імплантацію кава-фільтра виконали у 136 (55,5 %) хворих, тромболізис – у 52,7 %, емболектомію – у 4,9 %. Проведені лікувальні заходи дозволили достовірно знизити систолічний тиск у легеневій артерії до (47,8±1,5) порівняно з (61,2±1,5) мм рт. ст. при госпіталізації. Пацієнти з ТЕЛА потребують тривалої терапії в амбулаторних умовах.

Повний текст статті

В.М. Коваленко, М.М. Долженко, О.Г. Несукай, Я.С. Дьяченко, А.О. Нудченко. Порівняльна характеристика профілактики серцево-судинних захворювань в Україні та Європі за даними дослідження EUROASPIRE IV: госпітальна лінія.

Україна взяла участь у дослідженні EUROASPIRE IV у період 2012–2013 рр. Опитано 643 пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (471 чоловік і 172 жінки) віком (59,81±9,83) року. За результатами дослідження, в Україні відзначено недостатньо результативне застосування європейських рекомендацій з вторинної профілактики ішемічної хвороби серця (ІХС) у повсякденній клінічній практиці. Так, проблема тютюнопаління в Україні виражена більшою мірою, ніж у європейських країнах – учасниках дослідження: значна частка (24 %) хворих на ІХС – постійні курці, які не збираються відмовлятися від тютюнопаління після індексної події. Поширеність надлишкової маси тіла виявилася однаково високою (81 %), проте українські пацієнти були значно менш мотивовані знижувати її. Фізична активність і в Україні, і в Європі була вкрай низькою у більш ніж половини пацієнтів. Інформованість українських пацієнтів з ІХС про вміст у крові загального холестерину та глюкози була вищою, ніж у Європі, однак величини показників перевищували такі у європейців, а цільових значень у більшості випадків не досягнуто. Артеріальна гіпертензія в Україні виявилася краще діагностованою, проте гірше контрольованою, ніж у Європі. Медикаментозна терапія в українських пацієнтів виявилася недостатньою для досягнення цільових значень показників, які є основними чинниками серцево-судинного ризику, що може свідчити про менш ефективний підбір доз препаратів, недостатнє застосування комбінованої терапії у хворих на ІХС в Україні.

Повний текст статті

В.Н. Коваленко, А.С. Гавриш.Ишемическая кардиомиопатия: нейрогуморальные и иммуновоспалительные аспекты пато- и морфогенеза.

У рекомендаціях висвітлено основні положення щодо тактики ведення хворих із вадами серця відповідно до стандартів сучасної доказової медицини. Порівняно із попередніми рекомендаціями переглянуто алгоритми ведення хворих, розширено спектр показань та протипоказань, відкореговано класи рекомендацій та рівні доказів до різних методів лікування згідно з результатами останніх досліджень. Зокрема, принципово оновлено алгоритм ведення хворих із аортальним стенозом, рекомендації щодо застосування транскатетерної імплантації аортального клапана та черезшкірної пластики клапана «край до краю». Окрім цього, в нових рекомендаціях зроблено акцент на стратифікацію ризику і комплексний підхід до ведення хворих із клапанною патологією, який враховує узгоджену думку кількох спеціалістів щодо подальшої тактики лікування.

Повний текст статті

М.И. Лутай, А.Н. Пархоменко, А.Ф. Лысенко, И.П. Голикова, Ph.G. Steg, N. Greenlaw, I. Ford.Международный регистр CLARIFY больных со стабильной ишемической болезнью сердца в Украине: особенности, проблемы, перспективы.

Международный регистр CLARIFY – проспективное 5-летнее наблюдение за больными с хронической ишемической болезнью сердца (ИБС). Цель – получить больше информации о пациентах со стабильной хронической ИБС, поскольку в последнее время основное внимание уделяли вопросам диагностики и лечения больных с острыми формами заболевания. Также предполагают исследовать различия между реальной клинической практикой и современными рекомендациями, которые основаны на данных доказательной медицины. CLARIFY включает 33 438 пациентов из 45 стран Европы, Америки, Африки, Азии, Австралии и Ближнего Востока. В Украине в исследование включено 777 пациентов из амбулаторной практики 52 врачей. Подобно общей популяции исследования, в Украине среди больных со стабильной ИБС преобладают мужчины (˜80 %). Украинцы достоверно чаще (Р2; Рb-адреноблокаторы (85 %), ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента/блокаторы рецепторов ангиотензина II (92 %). Показатель частоты сокращений сердца существенно превышает рекомендованные значения и составляет ˜70 в 1 мин по данным оценки пульса и ЭКГ. Следует отметить исходно более тяжелый клинический статус больных с ИБС, вошедших в исследование CLARIFY в Украине, по сравнению с общей группой, более низкий уровень обследования, диагностики и стратификации риска, недостаточную эффективность проводимой медикаментозной терапии.

Повний текст статті

Ю.М. Сіренко Цільовий рівень артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2-го типу: оцінка наукових доказів.

Суперечливість положень щодо цільового рівня артеріального тиску у хворих на цукровий діабет, викладених в Європейських рекомендаціях з профілактики серцево-судинних захворювань 2012 р. (нижче 140/80 мм рт. ст.) і у вітчизняних настанові та клінічному протоколі (130/<80 мм рт. ст.), а також поява нових вітчизняних клінічної настанови та клінічного протоколу з цукрового діабету 2-го типу спонукали автора статті до перегляду наявних на поточний момент наукових доказів. У результаті аналізу зроблено висновок, що для запобігання розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет оптимальними рівнями артеріального тиску слід вважати 130–135 мм рт. ст. для систолічного і менше 80 мм рт. ст. – для діастолічного.

Повний текст статті