Тематичний Архів | Category Archives: Популяційна кардіологія

М.М. Мурсалов Епідеміологічні аспекти артеріальної гіпертензії у вимушених переселенців чоловічої статі віком 20–59 років, що проживають у м. Сумгаїт

Мета роботи – вивчити особливості артеріальної гіпертензії (АГ) у неорганізованій популяції вимушених переселенців чоловічої статі віком 20–59 років, що проживають у м. Сумгаїт.

Матеріал і методи. Обстежено осіб чоловічої статі віком 20–59 років, які проживають на території м. Сумгаїт і мають статус вимушених переселенців. Згідно з принципом випадкових чисел відібрано по 500 чоловіків у кожній з вікових груп: 20–29, 30–39, 40–49 і 50–59 років. Сформована остаточна вибірка, з якої повне обстеження пройшли 71,8 % осіб.

Результати. У обстежених без АГ середній рівень артеріального тиску становив (118,7±0,5)/(75,8±0,3) мм рт. ст. Частота реєстрації АГ статистично значуще збільшувалася з віком від мінімального значення у 20–29 років ((7,4±1,7) %) до максимального в 50–59 років ((67,8±3,3) %; Р<0,001). Найбільший темп зростання зафіксовано в діапазоні від 40–49 до 50–59 років – більш ніж удвічі (відповідно (33,8±3,3) і (67,8±3,3) %; Р<0,001). Висновки. У популяції вимушених переселенців чоловічої статі віком 20–59 років АГ виявлено ​​у 31,8 % осіб, в тому числі у 15,8 % – систолічну АГ. Оптимальний рівень артеріального тиску зареєстровано у 29,5 % осіб, нормальний – у 12,0 %, високий нормальний – у 2,0 %. У структурі захворювання АГ 1-го ступеня становила 85,22 %, 2-го ступеня – 10,5 % і 3-го ступеня – 4,73 %. Серед виявлених осіб з АГ лікуються – 34,18 %, з яких тільки 3,6 % отримують ефективну терапію.

Повний текст статті

І.В. Дроздова, А.А. Бабець, Л.Г. Степанова, Л.В. Омельницька Захворюваність, поширеність та інвалідність унаслідок гіпертонічної хвороби: підходи до аналізу й прогнозування

Мета – розробити підходи до оцінки й прогнозування показників захворюваності, поширеності та первинної інвалідності внаслідок гіпертонічної хвороби (ГХ) як характеристик суспільного здоров’я населення. Аналіз захворюваності на ГХ та поширеності ГХ наведено за даними ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, первинної інвалідності – за даними Українського державно го науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України. За допомогою адаптивних методів короткострокового прогнозування проводили аналіз і прогнозування показників захворюваності/інвалідності. Протягом 2014–2015 рр. серед дорослого населення України зменшилися захворюваність на ГХ на 2,80 % та інвалідність на 33,3 % й зросла поширеність ГХ на 0,8 %; тоді як серед населення працездатного віку – зменшилися захворюваність на 1,83 % та первинна інвалідність на 33,3 % й зросла поширеність цієї патології на 3,2 %. Адаптивні методи короткострокового прогнозування вказують на зростання захворюваності на ГХ дорослого населення у Волинській, Житомирській, Кіровоградській. Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Чернівецькій областях, населення працездатного віку – у Волинському, Житомирському, Запорізькому, Чернівецькому регіонах. Поширеність ГХ серед дорослого населення збільшуватиметься у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Чернігівській областях і в м. Києві, серед працездатного населення – у Дніпропетровському, Житомирському, Київському, Кіровоградському, Миколаївському, Полтавському, Сумському, Хмельницькому, Чернівецькому, Чернігівському регіонах і м. Києві. Інвалідність унаслідок ГХ серед дорослого населення збільшуватиметься у Полтавській області, серед населення працездатного віку – у Запорізькому й Львівському регіонах. Розробка, визначення та розрахунок нових показників захворюваності/інвалідності нададуть можливість більш поглибленого аналізу тенденцій їх змін, створять засади для поліпшення управлінських заходів у системі охорони здоров’я задля запобігання можливим негативним тенденціям.

Повний текст статті

О.О. Кваша, І.П. Смирнова, І.М. Горбась, О.В. Срібна. Профіль серцево-судинного ризику в чоловіків, які проживають у місті: 35-річна динаміка

Мета роботи – оцінити тривалу (35-річну) динаміку епідеміологічних умов формування серцево-судинних захворювань (ССЗ) у чоловіків, котрі проживають у місті.

Матеріал і методи. У період 2014–2015 рр. обстежено 855 чоловіків віком 18–64 роки. Отримані дані зіставлені з результатами аналогічних за дизайном досліджень, проведених у 1980 р. (1258 осіб), 2000 р. (1025 осіб), 2005 р. (998 осіб) та 2010 р. (1009 осіб).

Результати. За відсутності стійких змін поширеності артеріальної гіпертензії (30,6–27,6 %), зменшення реєстрації надлишкової маси тіла (з 44,8 до 33,8 %; Р<0,01) та куріння (з 49,9 до 35,2 %) відзначено виразне та статистично значуще збільшення частки осіб з такими чинниками ризику, як недостатня фізична активність (з 19,7 до 38,6 %; Р<0,01). Однією із важливих ознак погіршення профілю ризику є статистично значуще збільшення асоціативності виявлених чинників ризику: відсоток обстежених з одним чинником ризику зменшився в 2,6 разу, а частка чоловіків із поєднанням трьох та більше чинників ризику зросла майже в 5 разів. Висновки. Негативна динаміка профілю ризику в чоловіків, що мешкають у місті, свідчить про збільшення серед населення в цілому когорти осіб з високим ризиком розвитку ССЗ і, відповідно, про погіршення показників здоров’я населення. Необхідно розробляти та впроваджувати на постійній основі активні заходи профілактики, спрямовані на поліпшення епідеміологічних умов формування ССЗ серед населення.

Повний текст статті

В.М. Корнацький, А.П. Дорогой, Ж.Г. Адарічева. Клінічний фармакоекономічний аналіз у кардіологічній практиці

Мета – дослідити особливості призначення лікарських засобів при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в амбулаторно-поліклінічних умовах методом інтегрованого АВС-, VEN (Vital Essential Non-essential – житєво важливі, необхідні, другорядні) і частотного аналізу. Матеріалом дослідження були рекомендації лікарів у медичних картах амбулаторних хворих та після стаціонарного лікування. Ретроспективний аналіз рекомендацій проводили методом експертної оцінки за розробленим протоколом. У дослідженні розглянуто 213 протоколів (жінок – 112, чоловіків – 101) пацієнтів з АГ I та II стадії з різним ступенем підвищення артеріального тиску. Методом VEN-аналізу оцінювали відповідність призначень клінічним протоколам, настановам або рекомендаціям. Враховували класи рекомендацій, рівень доказів, результати рандомізованих досліджень та відповідних метааналізів. За наявності препарату в зазначених нормативних документах його відносили до категорії «V» (vital, життєво важливі): діуретики (тіазидні й петльові), інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину II, антагоністи кальцію і β-адреноблокатори. Встановлено, що на кожного пацієнта з АГ у загальній клінічній практиці припадає близько 4 лікарських засобів (4,3 – для жінок, 3,6 – для чоловіків). Переважають препарати як оригінальні, так і генеричні іноземних виробників за наявності вітчизняних аналогів, хоча застосування препаратів вітчизняних виробників зменшує вартість лікування, збільшує доступність та прихильність пацієнтів до нього. Фіксовані комбіновані антигіпертензивні препарати призначають менше, ніж монотерапію відповідними компонентами окремо, що збільшує вартість лікування і зменшує прихильність до нього.

Повний текст статті

О.О. Кваша, І.П. Смирнова, І.М. Горбась, О.В. Срібна. Динаміка структури ліпідного фактора серцево-судинного ризику протягом 35 років у міській популяції чоловіків

Мета роботи – оцінити поширеність гіперхолестеринемії (ГХС) та її динаміку згідно з даними 35-річного моніторування серцево-судинного ризику в міській популяції чоловіків віком 18–64 роки.

Матеріал і методи. У 2014–2015 рр. обстежено 855 чоловіків віком 18–64 роки. Отримані дані зіставлені з результатами аналогічних за організацією досліджень, виконаних у 1980 р. (1258 осіб), 2000 р. (1025 осіб), 2005 р. (998 осіб) та 2010 р. (1009 осіб).

Результати. За відсутності стійких змін стандартизованих за віком показників поширеності гіпоальфахолестеринемії (15,5–15,3 %) встановлено значне зростання частоти випадків ГХС з 46,7 до 60,3 % (Р<0,01), та високих і дуже високих рівнів холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) – з 24,3 до 58,2 % (Р<0,001). При цьому реєструють зростання середніх у популяції рівнів загального холестерину (з 5,21 до 5,76 ммоль/л, Р<0,001), ХС ЛПНЩ (з 3,34 до 4,09 ммоль/л, Р<0,001) та зменшення середнього рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (з 1,36 до 1,08 ммоль/л, Р<0,01). Висновки. Негативна динаміка ліпідного профілю серед чоловіків-мешканців міста з найбільшою вірогідністю обумовлена погіршенням економічної та соціально-політичної ситуації в країні. Необхідно подальше його вивчення для розуміння стійкості виявлених змін та оцінки їх можливого внеску щодо формування показників здоров’я населення у майбутньому.

Повний текст статті

Є.П. Свіщенко, Л.А. Міщенко від імені лікарів – учасників дослідження «Вік судин». Нова концепція оцінки серцево-судинного ризику за фремінгемськими критеріями – визначення віку судин. Перший досвід використання в українській популяції хворих на артеріальну гіпертензію.

Мета – оцінити серцево-судинний ризик в українській популяції хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) за показником «вік серця та судин». Залучено 987 пацієнтів з неконтрольованою АГ, яким на підставі оцінки віку, рівня артеріального тиску (АТ), наявності цукрового діабету (ЦД), статусу куріння та вмісту в крові загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів високої щільності визначали розрахунковий вік судин. В українській популяції хворих на АГ виявлено невідповідність паспортного віку пацієнтів віку їх судин, розрахованому за фремінгемськими критеріями, що є наслідком підвищення АТ і значного поширення таких чинників ризику, як дисліпідемія (76 %), куріння (29,9 %) та ЦД (24 %). Наявність дисліпідемії у хворого на АГ збільшує розрахований вік судин у середньому на 6 років; ЦД – на 5 років, порівняно з хворими без дисліпідемії або ЦД. Куріння додає ще 3 роки до цього показника. Підвищення АТ з 140/90–159/99 до 180/110 мм рт. ст. або більше підвищує вік судин у середньому на 8 років. Отримані дані свідчать про несприятливий вплив чинників серцево-судинного ризику (особливо за їх поєднання), який зумовлює передчасне постаріння судин.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, М.Н. Мамедов, Т.В. Колесник, А.Д. Дєєв, В.Ю. Романов, Г.Я. Ілюшина. Особливості поширеності чинників серцево-судинного ризику в жінок залежно від наявності менопаузи

Мета – здійснити субаналіз чинників серцево-судинного та кардіометаболічного ризику в жіночій когорті великого популяційного дослідження, проведеного в м. Дніпропетровську у 2009–2013 рр., залежно від наявності менопаузи. Зареєстровано відносно нижчий порівняно із середньоєвропейським вік формування менопаузи в жіночій популяції міського населення України ((48,9±0,3) року), що супроводжується значною маніфестацією чинників серцево-судинного ризику. З настанням менопаузи реєструють достовірне збільшення частоти виявлення надлишкової маси тіла та ожиріння в середньому сумарно до 81,4 %. З настанням менопаузи поширеність артеріальної гіпертензії зростає вдвічі порівняно з жінками репродуктивного віку (з 30,2 до 68,1 %), а також достовірно зростає поширеність проатерогенних порушень ліпідного та вуглеводного обміну. Поширеність куріння знижується з настанням менопаузи з 18,6 до 7 %, проте цей чинник ризику зберігається і в старших вікових групах. Зростання поширеності чинників ризику може асоціюватися з більш ранньою маніфестацією серцевої патології на тлі гіпоестрогенемії в популяції.

Повний текст статті

Е.А. Кваша Качественные и количественные характеристики потребления алкоголя в мужской популяции и их динамика: данные эпидемиологического исследования.

Цель – изучить особенности структуры потребления алкоголя (частота, объем, напитки) у мужчин в возрасте 20–64 лет по данным эпидемиологического исследования и оценить динамику этих показателей за 10-летний период. Привычки употребления алкогольных напитков (АН) установлены в ходе двух одномоментных эпидемиологических исследований случайной выборки мужчин 20–64 лет г. Киева, выполненных с интервалом в 10 лет. Количество обследованных в 2000 г. составило 997, а в 2010 г. – 1009. За 10 лет количество мужчин, употреблявших АН в течение года, в целом уменьшилось (с 93,2 до 84,2%, Р<0,001), существенно снизилось среднее количество алкоголя в перерасчете на чистый этанол – (с (19,54±0,98) до (17,60±0,10), Р<0,05) и уменьшилась доля лиц, потребляющих АН в избыточном количестве (с 36,9 до 31,9%). Выявленные изменения характерны для всех возрастных групп. Во всех возрастных группах регистрируют увеличение доли лиц, употребляющих АН несколько раз в неделю или ежедневно (в целом с 26,8 до 31,8%, Р<0,05). Несмотря на наметившиеся позитивные изменения типа потребления АН, для мужчин Украины остается характерным эпизодическое употребление больших доз крепкого алкоголя, усиливающее его роль как фактора риска высокого уровня общей и сердечно-сосудистой смертности населения.

Повний текст статті

Е.А. Кваша Влияние избыточной массы тела на смертность женщин от сердечно-сосудистых заболеваний: данные проспективного исследования.

Цель работы – оценить вклад избыточной массы тела и ожирения в смертность женщин по данным 20-летнего проспективного наблюдения. Изучена связь избыточной массы тела и относительного риска смерти в популяции женщин г. Киева в возрасте 40–59 лет. Исследование показало, что ожирение на 67,7% определяет уровень смертности от сосудистых поражений головного мозга и на 28,0% – уровень смертности от ишемической болезни сердца. Распространенность избыточной массы тела за 30 лет в популяции женщин уменьшилась на 9,9%, однако существенно увеличилась ассоциативность этого показателя с другими факторами риска.

Повний текст статті

А.В. Іпатов, Ю.І. Коробкін, І.В. Дроздова, І.Я. Ханюкова, М.Г. Сидорова Хвороби системи кровообігу: провідні тенденції динаміки інвалідності.

Проведено аналіз динаміки інвалідності дорослого й працездатного населення України внаслідок хвороб системи кровообігу у 2000-2010 рр. за даними статистичної звітності. Розроблено інформаційну технологію оцінки динаміки інвалідності в Україні, однією із складових якої є аналіз часових рядів, що базується на регресійному підході. Ця технологія дає можливість охарактеризувати динаміку інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу в різних регіонах України, виділити провідні тенденції процесу, встановити відносний ризик збільшення інвалідності, виявити регіони зі зростанням первинної та розрахувати рівень “прихованої” інвалідності, прогнозувати її тенденції у майбутньому, що в подальшому дасть можливість удосконалити систему моніторингу інвалідності населення України. Отримані дані аналізу динаміки інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу свідчать про недостатнє або неповне використання можливостей медико-соціальної допомоги в Україні, значні очікувані перспективи щодо поліпшення якості роботи всієї служби медико-соціальної експертизи при подальшому впровадженні сучасних інформаційних медичних технологій.

Повний текст статті