Злоякісні новоутворення серця в клінічній практиці трапляються дуже рідко. Причини захворювання досі не встановлено. Представлено випадок прижиттєвої діагностики первинної пухлини серця – ангіосаркоми, що ускладнилася рефрактерною до антиаритмічної терапії шлуночковою тахікардією. Особливістю представленого клінічного спостереження є: рідкість виявлення та діагностики; складності при діагностиці пухлини; відсутність патогномонічних ознак захворювання при рутинних методах дослідження, зокрема при ехокардіографії та коронаровентрикулографії; короткий анамнез клінічних виявів (захворювання перебігало під маскою ішемічної хвороби серця з виявами стенокардії і пароксизмами шлуночкової тахікардії); злоякісний перебіг шлуночкових порушень ритму на тлі синдрому слабкості синусового вузла і неефективність проведеної антиаритмічної терапії; відсутність можливих варіантів лікування злоякісної пухлини: медикаментозного, променевої та хіміотерапії, оперативного, зокрема пересадки серця.

Повний текст статті

Описано чотири автопсійні випадки із вираженою звивистістю вінцевих артерій: три випадки внутрішньоутробної загибелі плода (два чоловічої та один – жіночої статі, в термін гестації 28, 29 та 39 тижнів відповідно) та випадок смерті хлопчика у віці один рік. Досліджені патоморфологічні зміни вінцевих артерій із вираженою звивистістю. Переважала виражена звивистість передньої низхідної гілки лівої вінцевої артерії (три випадки). В одному випадку виявлено виражену звивистість гілок правої вінцевої артерії. Виявлення звивистих вінцевих артерій у плодів, які загинули антенатально, свідчить про природжений генез цієї судинної аномалії.

Повний текст статті

Рідкісною формою порушень ритму серця, не характерною для новонароджених та осіб молодого віку, є тріпотіння передсердь, яке трапляється в них із частотою менше ніж 1 %. Діагностика та пошук ефективних методів лікування тріпотіння передсердь у новонароджених – це актуальна задача дитячої кардіології. У статті проаналізовано клінічний випадок новонародженої дитини з тріпотінням передсердь. Описано успішний випадок невідкладного лікування небезпечного для життя порушення ритму серця за допомогою електричної кардіоверсії в новонародженої дитини без серцево-судинної патології. Електрична кардіоверсія у новонароджених із суправентрикулярними тахікардіями, які супроводжуються розладами гемодинаміки, є безпечним та ефективним методом терапії.

Повний текст статті

Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST залишається значною проблемою в кардіології та часто визначає рівень госпітальної смертності. Пізнє надходження пацієнта для проведення реперфузійної терапії може призводити до погіршення найближчих і віддалених результатів лікування. Найскладнішою проблемою перкутанної реперфузійної терапії пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST є синдром no-reflow, тобто відсутність перфузії міокарда після відновлення кровотоку в магістральній артерії. З огляду на дані клінічного випадку, синдром no-reflow може бути діагностовано і при прохідній (спонтанне відкриття) вінцевій артерії, за наявності видимих ​​пристінкових тромбів і при тривалому періоді повної обтурації просвіту судини. Однак відновлення повноцінного кровотоку показано і в пізній період (до 24 год від початку симптомів) за наявності клінічних ознак ішемії та відсутності позитивної динаміки на ЕКГ. У представленому клінічному випадку показано, що відновлення кровотоку в інфарктзалежній вінцевій артерії навіть за наявності синдрому no-reflow здатне відновлювати функцію міокарда в найближчий період спостереження.

Повний текст статті

Представлено клінічний випадок гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. У лікуванні використовували, окрім стандартної медикаментозної терапії, черезшкірну реваскуляризацію із застосуванням мануальної аспірації тромбів. Отриманий при цьому матеріал дослідили гістологічно. При цьому виявили, що формування тромбу в представленого пацієнта розпочалося задовго до виникнення гострого інфаркту міокарда. Продемонстровано, що на початковому етапі формування тромбу в цьому випадку важливу роль відіграв запальний процес. Задовго до розвитку інфаркту міокарда артерії були пошкоджені ксенобіотиками.

Повний текст статті

Боротьба з тромбозом у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST – одне з найважливіших завдань. Системний підхід до розв’язання цієї проблеми – ключовий елемент успіху реперфузійної терапії. Вважаємо, що підхід до інвазивного лікування має бути диференційованим і в першу чергу заснованим на ангіографічній оцінці тромбозу. Максимальний ефект аспірації тромботичних мас з інфарктзалежної судини виявляється при наданні допомоги хворим з великими різними за віком тромбами, які флотують. Ефективне усунення коронарних тромбів, з використанням сучасних аспіраційних катетерів, – це допоміжна техніка, яка забезпечує своєчасну реперфузійну терапію у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST, знижує дистальну емболізацію і поліпшує міокардіальну перфузію. При накопиченні досвіду роботи з цими катетерами і більш детальною оцінкою найближчих і віддалених післяопераційних результатів можна буде зробити висновок про їх ефективність та безпечність у клінічній практиці.

Повний текст статті

Представлено кілька клінічних випадків успішної катетерної радіочастотної абляції (РЧА) фібриляції передсердь у хворих віком 40–54 роки з тяжкою серцевою недостатністю і систолічною дисфункцією лівого шлуночка, яка виникла внаслідок тривалого існування аритмії. Процедуру проведено у зв’язку з малою ефективністю медикаментозної терапії. Період спостереження становив 1–3 роки. Після РЧА спостерігається відновлення систолічної функції лівого шлуночка. Всім хворим відмінили профілактичну антиаритмічну терапію, у більшості з них немає потреби у проведенні медикаментозного лікування. Всі пацієнти повернулися до повноцінного і соціально активного життя. Тактика збереження синусового ритму має більші переваги особливо в осіб молодого віку. РЧА – одна із найпоширеніших катетерних маніпуляцій з доведеною ефективністю, вона достатньо безпечна для пацієнта, значно підвищує якість життя і стає все більш поширеним методом радикального лікування аритмії. Стабільне збереження синусового ритму частіше реєструють у молодих пацієнтів з менш вираженими структурними змінами міокарда і відсутністю супутньої патології.

Повний текст статті

Представлено кілька клінічних спостережень пацієнтів з тріпотінням передсердь, що перенесли епізод аритмії з коефіцієнтом проведення на шлуночки 1 : 1. Встановлено причини виникнення подібних станів, показано ефективність відновлення і збереження синусового ритму, досліджено подальший перебіг аритмії. За наслідками клінічного спостереження в більшості хворих у короткі терміни реєстрували постійну форму фібриляції передсердь. На підставі вивчення історій хвороби обґрунтовано тактику ведення подібних станів.

Повний текст статті

Представлена оглядова інформація з проблеми відкладання жирової тканини в міокарді. Описано морфологічні особливості, клінічна картина і методи неінвазивної візуалізації (ультразвукова діагностика, мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) та магнітно-резонансна візуалізація серця) таких форм відкладання жирової тканини, як ліпоматозна дисплазія після перенесеного інфаркту міокарда, аритмогенна дисплазія правого шлуночка, ліпома серця, ліпоматозна гіпертрофія міжпередсердної перегородки, а також фізіологічне відкладання жиру. Описано клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка в пацієнта віком 55 років зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні. Наведено дані ультразвукового дослідження серця як первинного візуалізаційного методу, за допомогою якого виявлено незвичайне потовщення і зміна структури стінки правого шлуночка. Надалі діагноз підтверджено при проведенні МСКТ серця з контрастуванням. Випадок цікавий також тим, що в пацієнта відзначалися зміни ЕКГ, яка також представлена в статті. Потрібно подальше спостереження пацієнтів з так званою фізіологічною жировою тканиною міокарда для оцінки її клінічного значення і тривалого прогнозу.

Повний текст статті

Представлено клінічний випадок успішної ультразвукової декальцифікації стулок аортального клапана в пацієнтки віком 78 років зі стенозом аортального клапана. Техніка декальцифікації дозволяє зберегти нативний клапан пацієнта і уникнути ускладнень пов’язаних з протезуванням. Метод безпечний і ефективний у пацієнтів похилого віку.

Повний текст статті