Тематичний Архів | Category Archives: Спостереження з практики

Ю.В. Зінченко, О.І. Фролов. Перебіг аритмії у хворих, що перенесли епізод тріпотіння передсердь 1 : 1.

Представлено кілька клінічних спостережень пацієнтів з тріпотінням передсердь, що перенесли епізод аритмії з коефіцієнтом проведення на шлуночки 1 : 1. Встановлено причини виникнення подібних станів, показано ефективність відновлення і збереження синусового ритму, досліджено подальший перебіг аритмії. За наслідками клінічного спостереження в більшості хворих у короткі терміни реєстрували постійну форму фібриляції передсердь. На підставі вивчення історій хвороби обґрунтовано тактику ведення подібних станів.

Повний текст статті

М.І. Лутай, С.В. Федьків, І.П. Голікова, О.О. Немчина, А.О. Чекалова, В.А. Слободський, В.В. Товстуха. Відкладання жирової тканини в міокарді в нормі та при патології. Клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка.

Представлена оглядова інформація з проблеми відкладання жирової тканини в міокарді. Описано морфологічні особливості, клінічна картина і методи неінвазивної візуалізації (ультразвукова діагностика, мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) та магнітно-резонансна візуалізація серця) таких форм відкладання жирової тканини, як ліпоматозна дисплазія після перенесеного інфаркту міокарда, аритмогенна дисплазія правого шлуночка, ліпома серця, ліпоматозна гіпертрофія міжпередсердної перегородки, а також фізіологічне відкладання жиру. Описано клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка в пацієнта віком 55 років зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні. Наведено дані ультразвукового дослідження серця як первинного візуалізаційного методу, за допомогою якого виявлено незвичайне потовщення і зміна структури стінки правого шлуночка. Надалі діагноз підтверджено при проведенні МСКТ серця з контрастуванням. Випадок цікавий також тим, що в пацієнта відзначалися зміни ЕКГ, яка також представлена в статті. Потрібно подальше спостереження пацієнтів з так званою фізіологічною жировою тканиною міокарда для оцінки її клінічного значення і тривалого прогнозу.

Повний текст статті

Б.М. Тодуров.Ультразвукова декальцифікація стулок аортального клапана

Представлено клінічний випадок успішної ультразвукової декальцифікації стулок аортального клапана в пацієнтки віком 78 років зі стенозом аортального клапана. Техніка декальцифікації дозволяє зберегти нативний клапан пацієнта і уникнути ускладнень пов’язаних з протезуванням. Метод безпечний і ефективний у пацієнтів похилого віку.

Повний текст статті

О.В. Мельничук, Т.В. Бєляєва, Є.С. Рей, В.А. Слободський, О.В. Циж.Корегована транспозиція магістральних судин

Корегована транспозиція магістральних судин (КТМС) – рідкісна природжена вада серця. У більшості випадків КТМС супроводжується супутніми природженими вадами серця. Ізольована форма становить приблизно 1 % від загальної кількості пацієнтів з цією патологією, і тому діагностування КТМС без супутніх природжених вад серця на практиці буває надзвичайно рідко. Ця патологія може мати тривалий безсимптомний період, що зменшує ймовірність її своєчасного діагностування. Для пацієнтів з КТМС характерна низька толерантність до фізичних навантажень навіть у безсимптомний період. У літературі описані поодинокі клінічні випадки спостережень за пацієнтами з високим рівнем толерантності до фізичного навантаження при цій патології. У статті звернено увагу кардіологів загальної практики на особливості клінічного перебігу вади та описано клінічний випадок уперше діагностованої безсимптомної ізольованої форми КТМС у 21-річного пацієнта з високим рівнем толерантності до фізичного навантаження.

Повний текст статті

Ю.В. Зінченко, О.В. Страфун, Г.В. Кубан.Небезпечні побічні ефекти аміодарону: «аміодаронова легеня»

Представлено клінічний випадок побічної токсичної дії (яку рідко діагностують, з тяжким перебігом) аміодарону, призначеного з приводу ектопічної передсердної екстрасистолії. Прийом антиаритмічного препарату упродовж 9 років спричинив інтерстиційний фіброзний альвеоліт, ускладнений дихальною недостатністю. Своєчасне розпізнавання ускладнення й успішне лікування глюкокортикостероїдами дозволило уникнути подальшого розвитку захворювання. При обстеженні пацієнта не виявлено підстав для призначення і тривалого прийому препарату. Тому звертаємо особливу увагу клініцистів на необхідність відповідального використання аміодарону, який серед усіх класів антиаритмічних препаратів володіє найбільшою кількістю екстракардіальних побічних ефектів. У випадку необхідності його призначення слід ретельно моніторувати клінічний стан, особливо у хворих з поліорганною патологією. У пацієнтів з хронічними захворюваннями легень при використанні аміодарону необхідне моніторування функції зовнішнього дихання і рентгенологічне обстеження легень.

Повний текст статті

Ю.В. Зінченко, О.В. Доронін, О.Ю. Марченко, С.В. ЛізогубТруднощі діагностики та лікування ектопічних передсердних тахікардій.

1 ДУ “Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України”, Київ
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
Описаний клінічний випадок показав діагностичні складнощі при виявленні ектопічної передсердної тахікардії, абсолютну неефективність проведеної антиаритмічної терапії і водночас високі результати катетерного лікування. Використання сучасних методів діагностики (холтерівське моніторування електрокардіограми, медикаментозні проби, черезстравохідне і внутрішньосерцеве електрофізіологічне дослідження) допоможе не тільки точно діагностувати аритмію, а й ширше впроваджувати в практичну аритмологію малоінвазивні методи лікування.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, А.В. Руденко, В.Ю. Романов, М.В. Гвоздик, М.М. Гельмедова, В.В. Гутовський.Атеросклероз вінцевих артерій у пацієнтів з цукровим діабетом та гіпотиреозом.

Висвітлено актуальне питання впливу порушень функції щитоподібної залози (гіпотиреозу) та цукрового діабету 2-го типу на прогресування атеросклерозу вінцевих артерій та перебіг ішемічної хвороби серця після операції аортокоронарного шунтування. Дані літератури проілюстровано чотирма клінічними випадками, що передбачали динамічне спостереження за пацієнтами з гіпотиреозом, цукровим діабетом 2-го типу та їх поєднанням у періопераційний період і при тривалому спостереженні.

Повний текст статті

Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, О.И. Столика, В.О. Высоцкая, Е.В. Ещенко.Первичный альдостеронизм (синдром Конна): основные сведения и собственное наблюдение.

В статье изложены основные сведения об этиологии, патогенезе, клинической картине, диагностике и лечении первичного альдостеронизма (синдрома Конна). Подробно описан случай из клинической практики.

Повний текст статті

Ю.В. Зинченко, А.В. Доронин, О.Ю. Марченко.Клинический случай успешного лечения атипичного трепетания предсердий у больного старческого возраста.

Представлен клинический случай успешного катетерного лечения длительного эпизода трепетания предсердий у больного 86 лет. При электрофизиологическом исследовании выявлено сочетание фокусной левопредсердной тахикардии и левопредсердного трепетания предсердий, что встречается крайне редко. Описанный случай показывает, что возраст пациента не должен быть ограничением для проведения катетерных деструкций, которые являются эффективным методом лечения тахиаритмий.

Повний текст статті

М.И. Лутай, И.П. Голикова, А.В. Цыж, В.В. Бугаенко.Амилоидоз сердца: определение, диагностика, лечение. Клинический случай.

В статье представлен обзор современных данных о методах диагностики амилоидоза сердца, оценке тяжести его течения и прогнозе заболевания, рассмотрены вопросы современных методов лечения. Продемонстрирован клинический случай первичного амилоидоза сердца у женщины среднего возраста с клинической симптоматикой быстропрогрессирующей сердечной недостаточности и синкопальными состояниями. При проведении стандартного клинического обследования подозрение на наличие поражения сердца амилоидозом должно возникать при развитии у больного рестриктивной кардиомиопатии со значительным утолщением стенок сердца при отсутствии признаков гипертрофии миокарда по данным ЭКГ, наличии “псевдоинфарктной” кривой в грудных отведениях (V1–V3) без анамнестических данных о перенесенном инфаркте миокарда. У пациентов с амилоидозом, подтвержденным некардиальной биопсией, вовлечение сердца подтверждается или положительными результатами биопсии миокарда, и/или увеличением толщины стенок левого желудочка (межжелудочковой перегородки > 12 мм) без предшествующей артериальной гипертензии или других возможных причин истинной гипертрофии левого желудочка.

Повний текст статті