Тематичний Архів | Category Archives: Спостереження з практики

Д.І. Беш. Патогістологія внутрішньокоронарних тромбів у пацієнта з гострим інфарктом міокарда

Представлено клінічний випадок гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. У лікуванні використовували, окрім стандартної медикаментозної терапії, черезшкірну реваскуляризацію із застосуванням мануальної аспірації тромбів. Отриманий при цьому матеріал дослідили гістологічно. При цьому виявили, що формування тромбу в представленого пацієнта розпочалося задовго до виникнення гострого інфаркту міокарда. Продемонстровано, що на початковому етапі формування тромбу в цьому випадку важливу роль відіграв запальний процес. Задовго до розвитку інфаркту міокарда артерії були пошкоджені ксенобіотиками.

Повний текст статті

М.Ю. Соколов, О.С. Кривчун. Аспірація внутрішньокоронарних тромбів у пацієнтів з гострим коронарним синдромом зі стійкою елевацією сегмента ST. Роль тромбу, що флотує, діагностика і лікування

Боротьба з тромбозом у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST – одне з найважливіших завдань. Системний підхід до розв’язання цієї проблеми – ключовий елемент успіху реперфузійної терапії. Вважаємо, що підхід до інвазивного лікування має бути диференційованим і в першу чергу заснованим на ангіографічній оцінці тромбозу. Максимальний ефект аспірації тромботичних мас з інфарктзалежної судини виявляється при наданні допомоги хворим з великими різними за віком тромбами, які флотують. Ефективне усунення коронарних тромбів, з використанням сучасних аспіраційних катетерів, – це допоміжна техніка, яка забезпечує своєчасну реперфузійну терапію у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST, знижує дистальну емболізацію і поліпшує міокардіальну перфузію. При накопиченні досвіду роботи з цими катетерами і більш детальною оцінкою найближчих і віддалених післяопераційних результатів можна буде зробити висновок про їх ефективність та безпечність у клінічній практиці.

Повний текст статті

Ю.В. Зінченко, О.В. Доронін, М.Р. Ікоркін. Сучасне немедикаментозне лікування фібриляції передсердь у хворих із систолічною дисфункцією лівого шлуночка. Випадки з практики.

Представлено кілька клінічних випадків успішної катетерної радіочастотної абляції (РЧА) фібриляції передсердь у хворих віком 40–54 роки з тяжкою серцевою недостатністю і систолічною дисфункцією лівого шлуночка, яка виникла внаслідок тривалого існування аритмії. Процедуру проведено у зв’язку з малою ефективністю медикаментозної терапії. Період спостереження становив 1–3 роки. Після РЧА спостерігається відновлення систолічної функції лівого шлуночка. Всім хворим відмінили профілактичну антиаритмічну терапію, у більшості з них немає потреби у проведенні медикаментозного лікування. Всі пацієнти повернулися до повноцінного і соціально активного життя. Тактика збереження синусового ритму має більші переваги особливо в осіб молодого віку. РЧА – одна із найпоширеніших катетерних маніпуляцій з доведеною ефективністю, вона достатньо безпечна для пацієнта, значно підвищує якість життя і стає все більш поширеним методом радикального лікування аритмії. Стабільне збереження синусового ритму частіше реєструють у молодих пацієнтів з менш вираженими структурними змінами міокарда і відсутністю супутньої патології.

Повний текст статті

Ю.В. Зінченко, О.І. Фролов. Перебіг аритмії у хворих, що перенесли епізод тріпотіння передсердь 1 : 1.

Представлено кілька клінічних спостережень пацієнтів з тріпотінням передсердь, що перенесли епізод аритмії з коефіцієнтом проведення на шлуночки 1 : 1. Встановлено причини виникнення подібних станів, показано ефективність відновлення і збереження синусового ритму, досліджено подальший перебіг аритмії. За наслідками клінічного спостереження в більшості хворих у короткі терміни реєстрували постійну форму фібриляції передсердь. На підставі вивчення історій хвороби обґрунтовано тактику ведення подібних станів.

Повний текст статті

М.І. Лутай, С.В. Федьків, І.П. Голікова, О.О. Немчина, А.О. Чекалова, В.А. Слободський, В.В. Товстуха. Відкладання жирової тканини в міокарді в нормі та при патології. Клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка.

Представлена оглядова інформація з проблеми відкладання жирової тканини в міокарді. Описано морфологічні особливості, клінічна картина і методи неінвазивної візуалізації (ультразвукова діагностика, мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) та магнітно-резонансна візуалізація серця) таких форм відкладання жирової тканини, як ліпоматозна дисплазія після перенесеного інфаркту міокарда, аритмогенна дисплазія правого шлуночка, ліпома серця, ліпоматозна гіпертрофія міжпередсердної перегородки, а також фізіологічне відкладання жиру. Описано клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка в пацієнта віком 55 років зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні. Наведено дані ультразвукового дослідження серця як первинного візуалізаційного методу, за допомогою якого виявлено незвичайне потовщення і зміна структури стінки правого шлуночка. Надалі діагноз підтверджено при проведенні МСКТ серця з контрастуванням. Випадок цікавий також тим, що в пацієнта відзначалися зміни ЕКГ, яка також представлена в статті. Потрібно подальше спостереження пацієнтів з так званою фізіологічною жировою тканиною міокарда для оцінки її клінічного значення і тривалого прогнозу.

Повний текст статті

Б.М. Тодуров.Ультразвукова декальцифікація стулок аортального клапана

Представлено клінічний випадок успішної ультразвукової декальцифікації стулок аортального клапана в пацієнтки віком 78 років зі стенозом аортального клапана. Техніка декальцифікації дозволяє зберегти нативний клапан пацієнта і уникнути ускладнень пов’язаних з протезуванням. Метод безпечний і ефективний у пацієнтів похилого віку.

Повний текст статті

О.В. Мельничук, Т.В. Бєляєва, Є.С. Рей, В.А. Слободський, О.В. Циж.Корегована транспозиція магістральних судин

Корегована транспозиція магістральних судин (КТМС) – рідкісна природжена вада серця. У більшості випадків КТМС супроводжується супутніми природженими вадами серця. Ізольована форма становить приблизно 1 % від загальної кількості пацієнтів з цією патологією, і тому діагностування КТМС без супутніх природжених вад серця на практиці буває надзвичайно рідко. Ця патологія може мати тривалий безсимптомний період, що зменшує ймовірність її своєчасного діагностування. Для пацієнтів з КТМС характерна низька толерантність до фізичних навантажень навіть у безсимптомний період. У літературі описані поодинокі клінічні випадки спостережень за пацієнтами з високим рівнем толерантності до фізичного навантаження при цій патології. У статті звернено увагу кардіологів загальної практики на особливості клінічного перебігу вади та описано клінічний випадок уперше діагностованої безсимптомної ізольованої форми КТМС у 21-річного пацієнта з високим рівнем толерантності до фізичного навантаження.

Повний текст статті

Ю.В. Зінченко, О.В. Страфун, Г.В. Кубан.Небезпечні побічні ефекти аміодарону: «аміодаронова легеня»

Представлено клінічний випадок побічної токсичної дії (яку рідко діагностують, з тяжким перебігом) аміодарону, призначеного з приводу ектопічної передсердної екстрасистолії. Прийом антиаритмічного препарату упродовж 9 років спричинив інтерстиційний фіброзний альвеоліт, ускладнений дихальною недостатністю. Своєчасне розпізнавання ускладнення й успішне лікування глюкокортикостероїдами дозволило уникнути подальшого розвитку захворювання. При обстеженні пацієнта не виявлено підстав для призначення і тривалого прийому препарату. Тому звертаємо особливу увагу клініцистів на необхідність відповідального використання аміодарону, який серед усіх класів антиаритмічних препаратів володіє найбільшою кількістю екстракардіальних побічних ефектів. У випадку необхідності його призначення слід ретельно моніторувати клінічний стан, особливо у хворих з поліорганною патологією. У пацієнтів з хронічними захворюваннями легень при використанні аміодарону необхідне моніторування функції зовнішнього дихання і рентгенологічне обстеження легень.

Повний текст статті

Ю.В. Зінченко, О.В. Доронін, О.Ю. Марченко, С.В. ЛізогубТруднощі діагностики та лікування ектопічних передсердних тахікардій.

1 ДУ “Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України”, Київ
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
Описаний клінічний випадок показав діагностичні складнощі при виявленні ектопічної передсердної тахікардії, абсолютну неефективність проведеної антиаритмічної терапії і водночас високі результати катетерного лікування. Використання сучасних методів діагностики (холтерівське моніторування електрокардіограми, медикаментозні проби, черезстравохідне і внутрішньосерцеве електрофізіологічне дослідження) допоможе не тільки точно діагностувати аритмію, а й ширше впроваджувати в практичну аритмологію малоінвазивні методи лікування.

Повний текст статті

О.І. Мітченко, А.В. Руденко, В.Ю. Романов, М.В. Гвоздик, М.М. Гельмедова, В.В. Гутовський.Атеросклероз вінцевих артерій у пацієнтів з цукровим діабетом та гіпотиреозом.

Висвітлено актуальне питання впливу порушень функції щитоподібної залози (гіпотиреозу) та цукрового діабету 2-го типу на прогресування атеросклерозу вінцевих артерій та перебіг ішемічної хвороби серця після операції аортокоронарного шунтування. Дані літератури проілюстровано чотирма клінічними випадками, що передбачали динамічне спостереження за пацієнтами з гіпотиреозом, цукровим діабетом 2-го типу та їх поєднанням у періопераційний період і при тривалому спостереженні.

Повний текст статті