Тематичний Архів | Category Archives: Огляди

В.М. Корнацький, А.М. ДорохінаСтресові розлади як негативний чинник впливу на розвиток та перебіг серцево-судинної патології

В огляді наведено дані фундаментальних і клінічних досліджень, які свідчать про те, що посттравматичний стресовий розлад та розлади адаптації – це незалежні чинники ризику виникнення серцево-судинної патології. Куріння, гіподинамія, зловживання алкоголем, наркоманія, ожиріння на тлі поведінкових розладів харчування лише частково зумовлюють підвищення серцево-судинного ризику. Представлено основні механізми реалізації цієї асоціації. Доведено зв’язок між психічними розладами і хворобами системи кровообігу, зумовлений загальними генами-кандидатами. Ці чинники необхідно враховувати при оцінці персонального серцево-судинного й психічного ризиків, а також при розробці ефективних профілактичних і лікувальних заходів.

Повний текст статті

О.Й. Жарінов, І.В. Шклянка, О.А. Єпанчінцева, Б.М. ТодуровКлінічне застосування статинів при виконанні аортокоронарного шунтування

В огляді узагальнено дані щодо застосування статинів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при виконанні аортокоронарного шунтування. Наведено інформацію про механізми дії статинів, принципи їх перед- і післяопераційного призначення, зокрема тривалість прийому та дозування. Сприятливий ефект статинів у профілактиці ускладнень пов’язують з їх неліпідними властивостями: пригніченням запалення в судинній стінці, поліпшенням функції ендотелію, зниженням агрегації тромбоцитів і проліферативної активності гладеньком’язових клітин. У багатьох клінічних дослідженнях застосування статинів зменшувало ризик виникнення післяопераційної фібриляції передсердь, інфаркту міокарда, інсульту і смерті, дозволяло зменшити тривалість перебування в реанімаційному відділенні та стаціонарного лікування. Водночас призначення високоінтенсивної терапії статинами асоціювалося зі збільшенням частоти виникнення ниркової недостатності. Відсутність достатньої доказової бази та невизначеність рекомендацій зумовлюють недостатнє використання цих препаратів у реальній клінічній практиці.

Повний текст статті

О.О. Кваша, О.В. Срібна Електронні системи доставки нікотину – технологічне вирішення проблеми куріння чи нова загроза здоров’ю?

На основі аналізу джерел літератури за 2012–2016 рр. наведено дані щодо поширеності куріння, частоти використання електронних систем доставки нікотину (ЕСДН) у країнах Євросоюзу, США та Канаді. Представлено характеристики ЕСДН, розглянуто можливості застосування цих приладів. Систематизовано результати оглядів та метааналізів, проведених з метою визначення ефективності застосування ЕСДН як засобів відмови від куріння. Розглянуто проблему поєднаного використання ЕСДН та тютюнової продукції. При постійному зростанні у всьому світі кількості користувачів електронних сигарет та вапоризаторів не сформульовано чітких рекомендацій щодо переваг та недоліків, користі та шкоди для здоров’я використання ЕСДН, тому представлений огляд літератури є досить актуальним.

Повний текст статті

Т.Д. Залєвська Плейотропні ефекти препаратів, що пригнічують активність ренін-ангіотензинової системи, їх значення для клінічної практики

Останніми роками в клінічній практиці широко застосовують препарати, що є антагоністами ренін-ангіотензинової системи, – інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину II 1-го типу. Основним показанням для їх застосування залишається артеріальна гіпертензія, хоча в багатьох великих клінічних дослідженнях доведено також органозбережну дію цих препаратів. Вона виявляється ефективним запобіганням прогресуванню та навіть частковим регресом уражень органів-мішеней з вираженою кардіо-, ангіо- та ренопротекторною дією, яка не пов’язана повністю з їх антигіпертензивним ефектом. Це стало підставою для застосування препаратів зазначеної групи у хворих з перенесеним інфарктом міокарда за наявності кардіосклерозу та серцевої недостатності. Багатогранність дії цих препаратів виявляється також їх здатністю нормалізувати метаболічні порушення, особливо порушення обміну ліпідів та глюкози, запобігати розвитку та прогресуванню цукрового діабету 2-го типу й атеросклерозу. Проведений у роботі аналіз даних сучасної літератури був присвячений не тільки викладенню ефектів антагоністів ренін-ангіотензинової системи, а й наведенню уявлень про механізми плейотропної дії, що лежать в основі терапевтичного ефекту цих препаратів.

Повний текст статті

В.М. Корнацький, Л.О. Дяченко, В.М. Михальчук Вплив психосоціальних чинників на стан здоров’я та якість життя населення

Мета роботи – вивчити залежність стану здоров’я від екстремальних впливів на організм людини, яка опинилася в умовах гострих або хронічних психотравматичних подій. Представлено огляд літератури з наведенням сучасних даних щодо виникнення функціональних і структурних пошкоджень тканин, органів унаслідок стресового впливу на організм, а також розглянуто доцільність і раціональність залучення лікарів-психологів до роботи з пацієнтами загальномедичного профілю. Наведено нові організаційні рішення питань надання необхідної медичної та психосоціальної допомоги хворим із стресовими розладами.

Повний текст статті

K. Wachtell, R.B. Devereux, P.A. Lyle, P.M. Okin, E. Gerdts Ліве передсердя, фібриляція передсердь і ризик інсульту в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка

Дослідження LIFE (Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension) надало вичерпні дані щодо сприятливих і провокаційних чинників, наслідків і профілактики фібриляції передсердь (ФП) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ). Рандомізована терапія лозартаном продемонструвала кращу ефективність, ніж терапія атенололом, щодо зменшення випадків уперше виявленої ФП і ускладнень, особливо інсульту, пов’язаного з уперше виявленою або діагностованою раніше ФП. Потенційні механізми профілактики ФП шляхом блокади рецепторів ангіотензину, за результатами дослідження LIFE, передбачають значне зменшення розміру лівого передсердя і зменшення гіпертрофії ЛШ. Диференційні ефекти антигіпертензивної терапії на ліве передсердя і ЛШ можуть допомогти запобігти виникненню ФП і знизити ризик розвитку інсульту, пов’язаного з гіпертензивною кардіоміопатією.

Повний текст статті

Т.В. Талаєва, В.А. Шумаков, В.В. Братусь Судинна кальцифікація: значення в патогенезі, діагностиці, клінічному перебігу й прогнозуванні кінцевих точок атеросклерозу та ішемічної хвороби серця

Проведено аналіз результатів сучасних клінічних та фундаментальних досліджень, присвячених проблемам діагностики доклінічного атеросклерозу, прогнозуванню його перебігу та ранньому визначенню ризику розвитку кінцевих кардіальних точок. Результати аналізу дозволяють зробити висновок, що в значній частині популяції середнього віку спостерігається безсимптомна доклінічна форма атеросклеротичного судинного ураження за відсутності традиційних чинників серцево-судинного ризику. Доведено, що кальцифікація судинної стінки належить до найважливіших та найбільш поширених патогенетичних механізмів розвитку атеросклерозу, найбільш ранніх та вірогідних його ознак. Крім того, атеросклероз є генералізованим процесом, і тому одночасна візуалізація судин у різних ділянках дозволяє значно підвищити точність його діагностики та визначення наслідків, особливо в поєднанні з урахуванням наявності та ступеня вираження судинної кальцифікації. Встановлені на цей час механізми кальцифікації можуть бути мішенню для фармакологічних впливів, що дозволить найближчим часом здійснити суттєвий вплив на характер прогресування атеросклерозу та загрозу розвитку його тяжких клінічних виявів.

Повний текст статті

О.М. Голтвян, Ю.Г. Кияк, О.Ю. Барнетт. Сучасні погляди на кальцифікацію вінцевих артерій та методи її діагностики

Кальцифікація вінцевих артерій – це незалежний предиктор розвитку ішемічної хвороби серця, а високі показники коронарного кальцію свідчать про підвищення ризику виникнення ускладнень ішемічної хвороби серця майже в 10 разів. Проведено аналіз публікацій, присвячених взаємозв’язку атеросклерозу та кальцифікації вінцевих артерій, діагностиці кальцифікації та ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.

Повний текст статті

О.Г. Несукай, О.О. Даниленко, А.С. Козлюк, С.В. Чернюк, В.А. Федьків. Амілоїдоз: клініка, діагностика, лікування

Стаття присвячена актуальним питанням діагностики та лікування різних типів амілоїдозу з ураженням серця. Амілоїдоз – це група захворювань, при яких в органах і тканинах спостерігається накопичення особливого білка фібрилярної структури – амілоїду або його попередників. Залучення серця в патологічний процес характерно для AL-амілоїдозу, сімейного амілоїдозу, сенільного системного амілоїдозу, ізольованого системного амілоїдозу та вторинного амілоїдозу. В статті детально викладено найбільш характерні клінічні вияви та діагностичні критерії цих типів амілоїдозу, як ті, що пов’язані з ураженням серця, так і екстракардіальні. Описано типові зміни серця при використанні сучасних методик візуалізації – ехокардіографії, спекл-трекінг ехокардіографії, магнітно-резонансної візуалізації, достатньо уваги приділено лабораторній діагностиці цього захворювання. Також детально висвітлено питання, що стосуються етіопатогенетичної терапії різних типів амілоїдозу. Представлено досвід відділу некоронарних хвороб серця та ревматології ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України стосовно ведення пацієнтів із ураженням серця при амілоїдозі.

Повний текст статті

O.O. Кваша. Боротьба з тютюнокурінням: необхідність консолідації зусиль суспільства і медичних працівників

В огляді представлено дані літератури щодо динаміки поширеності тютюнокуріння серед населення і медичних працівників. Висвітлено ​​роль лікаря в боротьбі з тютюновою епідемією.

Повний текст статті