Тематичний Архів | Category Archives: Огляди

В.І. Березуцький Електрокардіографія в діагностиці аритмогенної кардіоміопатії правого шлуночка

Представлено огляд досліджень, присвячених можливостям електрокардіографії (ЕКГ) у діагностиці аритмогенної кардіоміопатії/дисплазії правого шлуночка (АКДПШ). Аналізуються результати наукових досліджень, опублікованих за останні 5 років у журналах, що індексуються наукометричними базами Scopus, Web Of Science і PubMed. Аналіз свідчить, що ЕКГ відіграє важливу роль у діагностиці АКДПШ. Наявність характерних для захворювання змін ЕКГ (ε-хвилі, негативні зубці Т, пролонгація комплексу QRS у відведеннях aVR і V1) дозволяє діагностувати АКДПШ у половині випадків без використання ультразвукових та томографічних методів. Електрофізіологічні порушення в міокарді при АКДПШ реєструються задовго до структурних, що визначає високу цінність ЕКГ для ранньої діагностики захворювання. Розроблені за останні роки методи аналізу ЕКГ значно розширили її можливості в диференційній діагностиці та прогнозуванні перебігу АКДПШ. Популяризація ЕКГ-методів діагностики АКДПШ серед лікарів-практиків – необхідна умова раннього виявлення цього небезпечного захворювання.

Повний текст статті

Д.Д. Дячук, Г.З. Мороз, І.М. Гідзинська, Т.С. Ласиця Поширеність факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань в Україні: сучасний погляд на проблему

Узагальнено інформацію щодо поширеності факторів ризику серцево-судинних захворювань та стану їх контролю в Україні за результатами популяційних досліджень та інформацією Державної служби статистики. Негативний вплив на розвиток серцево-судинних захворювань в Україні мають такі фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, тютюнокуріння, порушення обміну глюкози та цукровий діабет 2-го типу, надлишкова маса тіла та ожиріння, нездорове харчування, низький рівень фізичної активності, високий рівень тривожності. Упродовж останніх десятиріч в Україні спостерігаються позитивні тенденції щодо підвищення поінформованості населення щодо ролі факторів ризику в розвитку серцево-судинних захворювань. Зареєстровано позитивні зміни щодо поширеності тютюнокуріння, покращання контролю артеріальної гіпертензії, збільшення рівня фізичної активності та дотримання здорового харчування. Впровадження заходів з доведеною ефективністю щодо профілактики серцево-судинних захворювань потребує державної підтримки профілактичних програм і забезпечення цільового державного фінансування їх виконання на рівні первинної та вторинної медичної допомоги.

Повний текст статті

Л.К. Соколова, В.М. Пушкарьов, О.I. Ковзун, В.В. Пушкарьов, М.Д. Тронько Цукровий діабет і атеросклероз: епігенетичні механізми патогенезу. Огляд літератури

В огляді літератури узагальнено і проаналізовано матеріал, присвячений епігенетичним змінам, які супроводжують серцево-судинні ускладнення при цукровому діабеті. Представлено дані про участь епігенетичних модифікацій у патологічних змінах клітин ендотелію, гладеньком’язової мускулатури і макрофагів, що ведуть до атеросклерозу. Описана роль різних мікроРНК у диференціюванні, активації, запаленні, проліферації і міграції клітин судин. Показано, що модифікації гістонів, метилювання ДНК і зміна спектра мікроРНК беруть участь в ініціації і розвитку серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті, а їх вивчення і застосування отриманих знань має великий діагностичний, прогностичний, а в перспективі і терапевтичний потенціал.

Повний текст статті

В.І. Березуцький, М.С. Березуцька Можливості музичної терапії в лікуванні артеріальної гіпертензії

Представлено огляд досліджень, присвячених практичному застосуванню музичної терапії в комплексному лікуванні артеріальної гіпертензії. Проаналізовано дані праць, опублікованих за останні 5 років у журналах, які індексуються наукометричними базами Scopus, Web оf Science і PubMed. Аналіз свідчить, що основний вплив музики на регуляцію артеріального тиску реалізується через емоційний стан і вегетативну нервову систему людини. Залежно від співвідношення характеристик (тембр, мелодія, тональність, гармонія, метроритм, темп тощо) музика вибірково стимулює або гальмує симпатичні або парасимпатичні впливи на серцево-судинну систему. Завдяки здатності послабити стрес і патологічні адренергічні впливи, музична терапія дозволяє знизити частоту скорочень серця і артеріальний тиск, зменшити потребу міокарда в кисні, знизити тонус периферичних судин. Оскільки такі гемодинамічні ефекти позитивно впливають на клінічний перебіг артеріальної гіпертензії, музична терапія має великий потенціал і перспективи застосування в практичній кардіології.

Повний текст статті

O.O. Мельник Фармакогенетичне тестування для персоналізації дозування варфарином

На чутливість до варфарину впливають генетичні фактори, обумовлені поліморфізмом у генах CYP2C9 і VKORC1. У носіїв дикого типу (CYP2C9*1) швидкість метаболізму варфарину стандартна. За наявності варіантів CYP2C9*2 і CYP2C9*3 активність ферменту знижена, тому носії цих алелей є «повільними метаболізаторами», і пацієнтам необхідна більш низька, порівняно зі стандартною, доза варфарину. VKORC1 (Vitamin К Epoxide Reductase Complex, subunit 1) – основний фермент, який активує вітамін К. Поліморфізми VKORC1 можуть істотно змінити фармакодинаміку варфарину і вимоги для підтримувальної дози. Пацієнти з алелями 1639A (rs992323) і 1173T (rs9934438) потребують меншої дози варфарину (середня доза 24–26 мг у тиждень) порівняно з 35 мг у тиждень для носіїв дикого типу. У той час як для пацієнтів з 9041A (rs7294) потрібна вища доза варфарину (середня доза 40 мг у тиждень). При своєчасному виконанні фармакогенетичного тестування можливо виявити пацієнтів, які потребують індивідуального підбору дози варфарину, і, відповідно, знизити частоту виникнення ускладнень.

Повний текст статті

В.М. Корнацький, А.М. ДорохінаСтресові розлади як негативний чинник впливу на розвиток та перебіг серцево-судинної патології

В огляді наведено дані фундаментальних і клінічних досліджень, які свідчать про те, що посттравматичний стресовий розлад та розлади адаптації – це незалежні чинники ризику виникнення серцево-судинної патології. Куріння, гіподинамія, зловживання алкоголем, наркоманія, ожиріння на тлі поведінкових розладів харчування лише частково зумовлюють підвищення серцево-судинного ризику. Представлено основні механізми реалізації цієї асоціації. Доведено зв’язок між психічними розладами і хворобами системи кровообігу, зумовлений загальними генами-кандидатами. Ці чинники необхідно враховувати при оцінці персонального серцево-судинного й психічного ризиків, а також при розробці ефективних профілактичних і лікувальних заходів.

Повний текст статті

О.Й. Жарінов, І.В. Шклянка, О.А. Єпанчінцева, Б.М. ТодуровКлінічне застосування статинів при виконанні аортокоронарного шунтування

В огляді узагальнено дані щодо застосування статинів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при виконанні аортокоронарного шунтування. Наведено інформацію про механізми дії статинів, принципи їх перед- і післяопераційного призначення, зокрема тривалість прийому та дозування. Сприятливий ефект статинів у профілактиці ускладнень пов’язують з їх неліпідними властивостями: пригніченням запалення в судинній стінці, поліпшенням функції ендотелію, зниженням агрегації тромбоцитів і проліферативної активності гладеньком’язових клітин. У багатьох клінічних дослідженнях застосування статинів зменшувало ризик виникнення післяопераційної фібриляції передсердь, інфаркту міокарда, інсульту і смерті, дозволяло зменшити тривалість перебування в реанімаційному відділенні та стаціонарного лікування. Водночас призначення високоінтенсивної терапії статинами асоціювалося зі збільшенням частоти виникнення ниркової недостатності. Відсутність достатньої доказової бази та невизначеність рекомендацій зумовлюють недостатнє використання цих препаратів у реальній клінічній практиці.

Повний текст статті

О.О. Кваша, О.В. Срібна Електронні системи доставки нікотину – технологічне вирішення проблеми куріння чи нова загроза здоров’ю?

На основі аналізу джерел літератури за 2012–2016 рр. наведено дані щодо поширеності куріння, частоти використання електронних систем доставки нікотину (ЕСДН) у країнах Євросоюзу, США та Канаді. Представлено характеристики ЕСДН, розглянуто можливості застосування цих приладів. Систематизовано результати оглядів та метааналізів, проведених з метою визначення ефективності застосування ЕСДН як засобів відмови від куріння. Розглянуто проблему поєднаного використання ЕСДН та тютюнової продукції. При постійному зростанні у всьому світі кількості користувачів електронних сигарет та вапоризаторів не сформульовано чітких рекомендацій щодо переваг та недоліків, користі та шкоди для здоров’я використання ЕСДН, тому представлений огляд літератури є досить актуальним.

Повний текст статті

Т.Д. Залєвська Плейотропні ефекти препаратів, що пригнічують активність ренін-ангіотензинової системи, їх значення для клінічної практики

Останніми роками в клінічній практиці широко застосовують препарати, що є антагоністами ренін-ангіотензинової системи, – інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину II 1-го типу. Основним показанням для їх застосування залишається артеріальна гіпертензія, хоча в багатьох великих клінічних дослідженнях доведено також органозбережну дію цих препаратів. Вона виявляється ефективним запобіганням прогресуванню та навіть частковим регресом уражень органів-мішеней з вираженою кардіо-, ангіо- та ренопротекторною дією, яка не пов’язана повністю з їх антигіпертензивним ефектом. Це стало підставою для застосування препаратів зазначеної групи у хворих з перенесеним інфарктом міокарда за наявності кардіосклерозу та серцевої недостатності. Багатогранність дії цих препаратів виявляється також їх здатністю нормалізувати метаболічні порушення, особливо порушення обміну ліпідів та глюкози, запобігати розвитку та прогресуванню цукрового діабету 2-го типу й атеросклерозу. Проведений у роботі аналіз даних сучасної літератури був присвячений не тільки викладенню ефектів антагоністів ренін-ангіотензинової системи, а й наведенню уявлень про механізми плейотропної дії, що лежать в основі терапевтичного ефекту цих препаратів.

Повний текст статті

В.М. Корнацький, Л.О. Дяченко, В.М. Михальчук Вплив психосоціальних чинників на стан здоров’я та якість життя населення

Мета роботи – вивчити залежність стану здоров’я від екстремальних впливів на організм людини, яка опинилася в умовах гострих або хронічних психотравматичних подій. Представлено огляд літератури з наведенням сучасних даних щодо виникнення функціональних і структурних пошкоджень тканин, органів унаслідок стресового впливу на організм, а також розглянуто доцільність і раціональність залучення лікарів-психологів до роботи з пацієнтами загальномедичного профілю. Наведено нові організаційні рішення питань надання необхідної медичної та психосоціальної допомоги хворим із стресовими розладами.

Повний текст статті