Тематичний Архів | Category Archives: Огляди

О.М. Голтвян, Ю.Г. Кияк, О.Ю. Барнетт. Сучасні погляди на кальцифікацію вінцевих артерій та методи її діагностики

Кальцифікація вінцевих артерій – це незалежний предиктор розвитку ішемічної хвороби серця, а високі показники коронарного кальцію свідчать про підвищення ризику виникнення ускладнень ішемічної хвороби серця майже в 10 разів. Проведено аналіз публікацій, присвячених взаємозв’язку атеросклерозу та кальцифікації вінцевих артерій, діагностиці кальцифікації та ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.

Повний текст статті

О.Г. Несукай, О.О. Даниленко, А.С. Козлюк, С.В. Чернюк, В.А. Федьків. Амілоїдоз: клініка, діагностика, лікування

Стаття присвячена актуальним питанням діагностики та лікування різних типів амілоїдозу з ураженням серця. Амілоїдоз – це група захворювань, при яких в органах і тканинах спостерігається накопичення особливого білка фібрилярної структури – амілоїду або його попередників. Залучення серця в патологічний процес характерно для AL-амілоїдозу, сімейного амілоїдозу, сенільного системного амілоїдозу, ізольованого системного амілоїдозу та вторинного амілоїдозу. В статті детально викладено найбільш характерні клінічні вияви та діагностичні критерії цих типів амілоїдозу, як ті, що пов’язані з ураженням серця, так і екстракардіальні. Описано типові зміни серця при використанні сучасних методик візуалізації – ехокардіографії, спекл-трекінг ехокардіографії, магнітно-резонансної візуалізації, достатньо уваги приділено лабораторній діагностиці цього захворювання. Також детально висвітлено питання, що стосуються етіопатогенетичної терапії різних типів амілоїдозу. Представлено досвід відділу некоронарних хвороб серця та ревматології ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України стосовно ведення пацієнтів із ураженням серця при амілоїдозі.

Повний текст статті

O.O. Кваша. Боротьба з тютюнокурінням: необхідність консолідації зусиль суспільства і медичних працівників

В огляді представлено дані літератури щодо динаміки поширеності тютюнокуріння серед населення і медичних працівників. Висвітлено ​​роль лікаря в боротьбі з тютюновою епідемією.

Повний текст статті

В.М. Коваленко, О.Г. Несукай, О.О. Даниленко. Хибні хорди лівого шлуночка

Розглянуто сучасні уявлення про анатомію, ехокардіографічні характеристики і патофізіологію хибних хорд. Хибні хорди можна виявити приблизно в половині досліджених людських сердець при автопсії. Незважаючи на те, що минуло понад 100 років з моменту їх першого опису, функціональне значення цих структур багато в чому залишається невивченим. Є припущення, що вони гальмують ремоделювання лівого шлуночка, але мало даних, які підтверджують це. Деякі дослідження показали, що хибні хорди можуть зменшити тяжкість функціональної мітральної регургітації. Хибні хорди можуть сприяти формуванню субаортального стенозу та бути морфологічним субстратом порушень ритму.

Повний текст статті

T. Stulc, R. Ceska, A.M. Jr. Gotto. Непереносимість статинів: точка зору клініциста

Біль у м’язах та інші небажані симптоми, пов’язані із застосуванням статинів, – часті причини недотримання призначеної терапії та її відміни, що призводять до невідповідного контролю гіперліпідемії й підвищеного серцево-судинного ризику. Однак більшість пацієнтів, у яких виникають небажані симптоми при лікуванні статинами, можуть переносити терапію щонайменше низькими дозами. Враховуючи значну користь цих препаратів для серцево-судинної системи, можна зробити висновок, що відповідний практичний підхід до непереносності статинів має велике клінічне значення. Непереносність статинів може бути визначена як поява болю у м’язах або інших небажаних симптомів, пов’язаних із терапією статинами, які стають причиною її відміни. Насправді в більшості пацієнтів ці симптоми фактично не пов’язані із застосуванням статинів, особливо в осіб з нетиповими виявами після тривалого лікування. Таким чином, першим кроком у пошуку підходу до ведення пацієнтів з небажаними симптомами протягом курсу лікування статинами є визначення тих хворих, у яких справжня непереносність статинів малоймовірна, оскільки існує ймовірність того, що більшість цих пацієнтів зможуть переносити відповідну терапію статинами. У пацієнтів з непереносністю статинів слід спробувати змінений режим дозування з дуже низькими дозами статинів, і в разі переносності дози необхідно поступово збільшувати її до досягнення найвищої переносної. Окрім цього, при повній непереносності статинів можуть знадобитися інші ліпідознижувальні препарати, або в комбінації зі статинами, або в якості монотерапії. Якщо підтверджено, що в ході терапії важко досягти цільового рівня ліпідів, у цьому випадку суворий контроль інших чинників ризику може допомогти знизити серцево-судинний ризик.

Повний текст статті

О.А. Єпанчінцева, Ю.А. Борхаленко, О.Й. Жарінов, Б.М. Тодуров. Оцінювання якості життя в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця

Асоційована зі станом здоров’я якість життя (ЯЖ) – один із критеріїв оцінки тяжкості хвороби в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) та ефективності її лікування, зокрема після планових реваскуляризаційних втручань. Основним інструментом оцінювання ЯЖ вважають опитувальники. Загальні опитувальники охоплюють широке коло ознак, спільних для багатьох хвороб. Водночас для більш детального вивчення змін ЯЖ при окремих нозологіях використовують хворобоспецифічні опитувальники. Визначальними чинниками рівня ЯЖ у пацієнтів зі стабільною ІХС є вік, стать, соціально-демографічні показники, клінічні симптоми (найчастіше – напади стенокардії та/або вияви серцевої недостатності), супутні хвороби та стани, а також побічні ефекти і наслідки застосованого лікування, зокрема реваскуляризаційних втручань. В огляді проаналізовано вплив на ЯЖ у пацієнтів зі стабільною ІХС аортокоронарного шунтування та коронарного стентування порівняно з оптимальною медикаментозною терапією на різних термінах спостереження. Показники ЯЖ після операції аортокоронарного шунтування у довгострокові терміни були кращими порівняно з короткотривалим періодом спостереження.

Повний текст статті

С. Сагаловські, Т. Ріхтер. Кальцифікація судин і остеопороз: від розуміння єдності клітинних та молекулярних механізмів до пошуку молекул як потенційних мішеней для терапії.

Наведено сучасні дані літератури щодо клітинно-молекулярних механізмів розвитку патогенезу кальцифікації судин (атеросклерозу) та остеопорозу. Ключова роль деяких молекул клітинної сигнальної системи і їх антагоністів у розвитку єдиних механізмів кальцифікації судин (атеросклерозу) та остеопорозу зумовила пошук нових засобів для лікування. Відкриття цитокінової RANKL-RANK-OPG системи і значної ролі катепсину К у розвитку процесів ремоделювання кістки і кальцифікації судин дозволило розробити нові препарати – деносумаб, моноклональне антитіло до RANKL та інгібітор катепсину К – оданакатиб.

Повний текст статті

О.Г. Обертинська. Резистентна артеріальна гіпертензія: пошук оптимальної комбінованої терапії.

Наведено дані вітчизняної та зарубіжної літератури, присвяченої проблемі резистентної артеріальної гіпертензії (АГ). Висвітлено питання багатокомпонентного комбінованого лікування цього захворювання. Розглянуто можливі терапевтичні підходи з урахуванням патогенетичного підґрунтя резистентної АГ та шляхів оптимізації комбінованого лікування. Значну увагу приділено вибору ефективних препаратів в оптимальних дозах та їх раціональних комбінацій. Потрібні нові підходи до комбінованої антигіпертензивної терапії в цієї категорії хворих з дослідженням нейрогуморального профілю пацієнтів, урахуванням патогенетичних механізмів формування резистентної АГ, супутньої патології, метаболічних ефектів препаратів і вибору найбільш оптимальних комбінацій, що сприятиме зниженню смертності від серцево-судинних захворювань.

Повний текст статті

М.М. Долженко, Л.Є. Лобач, С.В. Поташев. Вплив поліморфізму гена альдостеронсинтази (CYP11B2) на серцево-судинну систему

Представлено огляд даних сучасної літератури про вплив поліморфізму гена альдостеронсинтази (CYP11B2) на серцево-судинну систему. Розглянуто вплив поліморфізму гена CYP11B2 на розвиток інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, фібриляції передсердь, рівень артеріального тиску і гіпертрофію лівого шлуночка. Зроблено висновок про генетичну обумовленість рівня альдостерону, що може впливати на серцево-судинний ризик. Варіант –344C/T гена CYP11B2 асоційований з більшою частотою ішемічних інсультів, ніж гомозиготні варіанти. Дані про вплив поліморфізму гена CYP11B2 на ризик виникнення інфаркту міокарда та міокардіальну функцію в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і післяінфарктним кардіосклерозом суперечливі. Алель 344T частіше асоційований з великими розмірами лівого шлуночка. Варіант –344C/T гена CYP11B2 асоційований з більшою частотою розвитку несімейної фібриляції передсердь у пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Повний текст статті

Ю.В. Зінченко, О.І. Фролов. Профілактична антиаритмічна терапія у хворих з фібриляцією передсердь

В огляді представлено дані останніх клінічних рекомендацій з профілактичного медикаментозного лікування фібриляції передсердь. Підсумовано й оцінено всі наявні на теперішній час результати досліджень з цієї проблеми. Обговорюються питання вибору стратегії тривалого лікування аритмії, схеми протирецидивної терапії. Розглядаються сучасні класи антиаритмічних препаратів, зареєстровані в різних країнах Європи та Америки. Показано їх профілактичну антиаритмічну ефективність, а також оцінено ризик виникнення проаритмій і різних побічних ефектів при їх застосуванні. Фібриляція передсердь – це складна для клініцистів аритмія щодо підбору профілактичної терапії. Представлено результати досліджень з проведення короткострокових курсів антиаритмічної терапії, наведено їх переваги та недоліки. Вони покликані допомогти лікарю у виборі оптимальної стратегії лікування з урахуванням можливого впливу на наслідки, а також співвідношення користі та ризику. Згідно з наявними сучасними науковими даними, тактика збереження синусового ритму ефективніша, і їй слід надавати перевагу, особливо в осіб молодого віку.

Повний текст статті