Г.Д. Радченко, Л.О. Муштенко.Перебіг артеріальної гіпертензії залежно від наявності супутньої ішемічної хвороби серця

Мета – оцінити перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів, що пройшли лікування у спеціалізованому відділенні, залежно від наявності у них ішемічної хвороби серця (ІХС). Проаналізовано дані 524 хворих, розділених на дві групи: 1-ша – 184 пацієнти з ознаками ІХС (стенокардія напруження, перенесений інфаркт міокарда, позитивна проба з фізичним навантаженням або ознаки стенозу вінцевих артерій при проведенні коронарографії), 2-га – 340 осіб без ознак ІХС. Хворі з ІХС та АГ були старші за віком (більшість з них були чоловіки), у них частіше спостерігали випадки ускладнень та цукрового діабету, гіпертрофії лівого шлуночка та порушення систолічної функції лівого шлуночка, були більш виражені ураження нирок, ніж у пацієнтів з АГ без ІХС. Вони характеризувалися також достовірно нижчим рівнем діастолічного артеріального тиску та вищим – денного пульсового тиску. Тяжкість стану обумовлювала частіше призначення препаратів з груп інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та діуретиків. Наявність ІХС погіршувала перебіг АГ, збільшуючи частоту виникнення інфаркту міокарда в 2,69 разу, нестабільної стенокардії – у 2,5 разу, смерті від усіх причин – у 2,19 разу, та впливала на структуру смертності. Зокрема, пацієнти з ІХС частіше помирали від коронарних подій (41,4 %), а хворі без ІХС – від інсульту (46,7 %).

Повний текст статті