А.П. Дорогой. Алкогольна кардіоміопатія і алкогольна хвороба печінки: проблеми та наслідки вживання алкоголю

Мета роботи – проаналізувати динаміку та структуру смертності, тривалість життя і втрати трудового потенціалу серед економічно активного населення України за 2005–2015 рр. при всіх класах хвороб, пов’язаних із вживанням алкоголю, відповідно до Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду.
Матеріал і методи. Проаналізовано офіційні дані Державного комітету статистики України та ДЗ «Центр медичної статистики» МОЗ України про розподіл померлих за статтю, віковими групами та причинами смерті за 2005 і 2015 р. Розрахунки проводили стандартизованими методами з використанням програми Exсel.
Результати. Смертність у сільській місцевості від причин, пов’язаних із вживанням алкогольних напоїв, значно вища, ніж у містах (34,917 і 20,644 на 100 тис. відповідного населення). Показники смертності в чоловіків утричі перевищують такі в жінок (відповідно 44,360 і 9,391 на 100 тис.). У структурі смертності у 2015 р. на алкогольну кардіоміопатію припадало 34,7 %, на алкогольну хворобу печінки – 17,9 %, на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю – 7,4 %, на дегенерацію нервової системи, спричинену вживанням алкоголю, – 6,8 %. У структурі смертності від алкогольної хвороби печінки 76,1 % припадає на алкогольні цирози, 12,7 % – на алкогольну жирову інфільтрацію. Тривалість життя померлих від хвороб алкогольного генезу не перевищує 50–
52 роки, що на 20 років менше від загальної тривалості життя. Соціальні збитки досягли 191 889 втрачених років життя.
Висновки. При споживанні алкоголю в будь-яких дозах існує певний ризик для здоров’я – від низького до високого. Корисної дози алкоголю не встановлено. Скорочення вживання алкоголю слід розглядати як чинник розвитку суспільства і громади.

Повний текст статті