В.Н. Середюк.Вплив інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та блокаторів рецепторів ангіотензину II на показники нейрогуморальної активації, цитокінового профілю та ступінь легеневої гіпертензії у хворих з декомпенсованим хронічним легеневим серцем.

Мета роботи – дослідити вплив терапії інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) еналаприлом і блокатором рецепторів ангіотензину ІІ (БРА ІІ) кандесартаном на динаміку рівнів альдостерону, N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), фактора некрозу пухлини α (ФНП-α), індуктора апоптозу Fas-Ligand (FasL) та систолічного тиску в легеневій артерії у хворих на декомпенсоване хронічне легеневе серце (ХЛС). Обстежено 74 хворих на декомпенсоване ХЛС із серцевою недостатністю (СН) ІІА стадії – 11 жінок та 63 чоловіки віком у середньому (62,8±3,7) року. Хворих рандомізували на дві клінічні групи: основна – 39 пацієнтів, які отримували ІАПФ еналаприл та додатково БРА ІІ кандесартан, і контрольна – 35 хворих, що отримували лише базову терапію та ІАПФ еналаприл. У хворих на декомпенсоване ХЛС із СН ІІА стадії встановлено збільшення в крові рівнів альдостерону, маркера СН NT-proBNP, прозапального цитокіну ФНП-α та індуктора апоптозу FasL порівняно зі здоровими особами. Поєднане застосування ІАПФ еналаприлу та БРА ІІ кандесартану упродовж 6 міс сприяє зниженню рівнів у крові альдостерону, NT-proBNP, ФНП-α, FasL і систолічного тиску в легеневій артерії, що веде до сповільнення прогресування СН у хворих на декомпенсоване ХЛС.

Повний текст статті