А.М. Шевельок.Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на біоелектричну активність серця у пацієнтів із пароксизмальною фібриляцією передсердь

Мета – оцінити вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) на біоелектричну активність серця у пацієнтів із пароксизмальною формою фібриляції передсердь (ФП).
Матеріал і методи. До дослідження включено 56 пацієнтів (44 чоловіки і 12 жінок, середній вік – (58,6±8,5) року) з помірною артеріальною гіпертензією та стабільною ішемічною хворобою серця, що мали в анамнезі часті (≥ 1/міс) пароксизми ФП і синусовий ритм на момент початку дослідження. Хворі були розділені на дві групи: 1-шу (n=28) склали пацієнти, які протягом 6 міс отримували лише стандартну терапію, у 2-й (n=28) – додатково був призначений капсульований препарат високоочищених довголанцюгових омега-3 ПНЖК в дозі 1 г/добу. Початково і через 6 міс лікування пацієнтам виконували стандарну електрокардіограму (ЕКГ), ЕКГ високої роздільної здатності з оцінкою пізніх потенціалів передсердь (ППП), добове моніторування ЕКГ і трансторакальну ехокардіографію. Також оцінювали кількість рецидивів ФП, що виникли за 6 міс.
Результати. Через 6 міс терапії біоелектричні параметри серця у пацієнтів 1-ї групи істотно не змінилися.
У 2-й групі виявлено достовірне (Р<0,05) зменшення дисперсії хвилі Р, середньої і максимальної частоти скорочень серця (ЧСС), середньодобової кількості суправентрикулярних і вентрикулярних екстрасистол, епізодів надшлуночкової тахікардії і частоти виявлення ППП. При цьому рецидиви ФП були зареєстровані у 26 (93 %) хворих 1-ї групи і у 18 (64 %) – 2-ї (χ2=5,00, р=0,025). Висновки. Застосування омега-3 ПНЖК в дозі 1 г/добу протягом 6 міс на додаток до стандартної антиаритмічної терапії пацієнтів з пароксизмальною формою ФП асоціюється з істотним зменшенням дисперсії хвилі Р, середньодобової ЧСС, ектопічної активності серця і частоти рецидивів аритмії.

Повний текст статті