Г.Д. Радченко, І.М. Марцовенко, Ю.М. Сіренко Визначення лікарями серцево-судинного ризику у пацієнтів з артеріальною гіпертензією: чи можуть лекції допомогти покращити ситуацію.

Метою дослідження було оцінити, чи може звичайна рутинна лекція, яка була прочитана фахівцями в галузі артеріальної гіпертензії за підтримки фармацевтичної компанії, підвищити рівень знань лікарів в одній конкретній області – а саме у визначенні ступеня ризику виникнення серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). У дослідження були залучені лікарі Сумської області, які займаються веденням пацієнтів з АГ. Їм фахівцями в галузі АГ, які мали також фахову лекторську підготовку, була прочитана рутинна двогодинна лекція, в якій розглядалися питання, чому важливо визначати ризик серцево-судинних ускладнень, як правильно визначати цей ризик, як визначення ризику може вплинути на тактику ведення та лікування пацієнтів з АГ. Незадовго до та зразу після проведення лекції лікарям було запропоновано 5 ситуаційних задач, в яких описувалися анамнез та дані обстеження пацієнтів з АГ та різним ступенем (середній у популяції, низький, помірний, високий, дуже високий) ризику виникнення серцево-судинних ускладнень, який і попросили лікарів визначити. Встановлено, що знання лікарів щодо стратифікації ризику виникнення серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з АГ є недостатніми. Проведення рутинних лекцій щодо роз’яснення лікарям положень із стратифікації ризику пацієнтів з АГ у тому вигляді, як вони проводилися, загалом не сприяло поліпшенню правильного визначення лікарями ступеня серцево-судинного ризику: після прослуховування лекції достовірно зменшилася частка правильних
відповідей щодо визначення дуже високого та середнього в популяції ризиків. Проте, недостовірно але значно збільшилася частка тих лікарів, які правильно визначили високий ризик.

Повний текст статті