В.П. Іванов.Вплив різних режимів діуретичної терапії на толерантність до фізичного навантаження, структурно-функціональний стан серця і якість життя пацієнтів із систолічною хронічною серцевою недостатністю.

У дослідженні обґрунтовано переваги щоденної діуретичної терапії перед інтермітивною та можливість клінічного використання торасеміду пролонгованого вивільнення як щоденної діуретичної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу ІІІ стадії з ішемічною хворобою серця та без неї із систолічною хронічною серцевою недостатністю ІІ–ІІІ функціонального класу за NYHA. Показано, що застосування щоденної діуретичної терапії торасемідом пролонгованого вивільнення упродовж 6 міс лікування, на відміну від інтермітивної терапії звичайним торасемідом, дозволяє суттєво зменшити підтримувальну добову (з 28,4 до 12,3 мг, Р<0,0001) та загальну тижневу (з 198,3 до 86,8 мг, Р<0,0001) дозу торасеміду, необхідну для підтримання стану еуволемії. Застосування щоденної діуретичної терапії торасемідом пролонгованого вивільнення упродовж 6 міс асоціюється із більш значним зростанням частоти виявлення хворих зі зниженням функціонального класу не менше ніж на один клас (97,3 проти 83,3 %, Р=0,044) та більш високим зростанням дистанції під час проведення тесту з 6-хвилинною ходьбою (48,6 проти 25,9 %), зменшенням частоти виявлення випадків резистентності до стандартного лікування (2,7 проти 16,7 %, Р=0,044), більш переконливими антиремоделювальним та гемодинамічним ефектами та більш суттєвим поліпшенням якості життя пацієнтів.

Повний текст статті