Г.Д. Радченко, О.О. Торбас, Ю.М. Сіренко.Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія у молодих: чи всіх маємо лікувати?

Мета – оцінити чинники, доступні для визначення та достовірно й незалежно пов’язані з виявленням підвищеного центрального артеріального тиску (ЦСАТ) при ізольованій систолічній артеріальній гіпертензії (ІСАГ) в осіб молодого віку. Обстежено 44 чоловіків молодого віку (у середньому (32,2±1,3) року) з рівнем офісного систолічного артеріального тиску (САТ) ≥ 140 мм рт. ст. і офісного діастолічного (ДАТ) < 90 мм рт. ст. Вимірювали масу тіла, зріст, офісні рівні САТ, ДАТ і частоти скорочень серця, рівень ЦСАТ, визначали швидкість поширення пульсової хвилі артеріями еластичного (ШППХе) та м’язового типів, проводили добове моніторування АТ, біохімічне дослідження крові, електрокардіографію, ехокардіографію та ультразвукове дослідження сонних артерій. Залежно від результатів вимірювання центрального АТ пацієнтів розподілили на дві групи: до 1-ї увійшли обстежені з нормальним рівнем аортального АТ (n=17), до 2-ї – з підвищеним (n=27). Пацієнти 2-ї групи були достовірно старшими, мали менший зріст та більший індекс маси тіла (ІМТ), достовірно вищі рівні офісного САТ і ДАТ. Середні показники, що характеризують ураження органів-мішеней, були в межах норми в обох групах та достовірно не відрізнялися. Але ШППХе була достовірно вищою у пацієнтів 2-ї групи. 38,6 % молодих людей з ІСАГ мають нормальний рівень ЦСАТ. Проведено покроковий і мультифакторний регресійний аналіз. Незалежними предикторами виявлення підвищеного ЦСАТ були зріст ≤ 178 см, маса тіла ≥ 91 кг та рівень офісного ДАТ ≥ 80 мм рт. ст. Наявність як мінімум двох із цих предикторів дозволяє з високою вірогідністю говорити про необхідність призначення антигіпертензивної терапії в пацієнтів з ІСАГ.

Повний текст статті