В.М. Корнацький, А.П. Дорогой, Ж.Г. Адарічева. Клінічний фармакоекономічний аналіз у кардіологічній практиці

Мета – дослідити особливості призначення лікарських засобів при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в амбулаторно-поліклінічних умовах методом інтегрованого АВС-, VEN (Vital Essential Non-essential – житєво важливі, необхідні, другорядні) і частотного аналізу. Матеріалом дослідження були рекомендації лікарів у медичних картах амбулаторних хворих та після стаціонарного лікування. Ретроспективний аналіз рекомендацій проводили методом експертної оцінки за розробленим протоколом. У дослідженні розглянуто 213 протоколів (жінок – 112, чоловіків – 101) пацієнтів з АГ I та II стадії з різним ступенем підвищення артеріального тиску. Методом VEN-аналізу оцінювали відповідність призначень клінічним протоколам, настановам або рекомендаціям. Враховували класи рекомендацій, рівень доказів, результати рандомізованих досліджень та відповідних метааналізів. За наявності препарату в зазначених нормативних документах його відносили до категорії «V» (vital, життєво важливі): діуретики (тіазидні й петльові), інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину II, антагоністи кальцію і β-адреноблокатори. Встановлено, що на кожного пацієнта з АГ у загальній клінічній практиці припадає близько 4 лікарських засобів (4,3 – для жінок, 3,6 – для чоловіків). Переважають препарати як оригінальні, так і генеричні іноземних виробників за наявності вітчизняних аналогів, хоча застосування препаратів вітчизняних виробників зменшує вартість лікування, збільшує доступність та прихильність пацієнтів до нього. Фіксовані комбіновані антигіпертензивні препарати призначають менше, ніж монотерапію відповідними компонентами окремо, що збільшує вартість лікування і зменшує прихильність до нього.

Повний текст статті