С.В. Король. Шкала оцінки ризику госпітальної летальності STIMUL у пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією ceгмента ST

Мета – розробити шкалу стратифікації ризику госпітальної летальності для хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента SТ. До реєстру ГКС з елевацією сегмента ST – STIMUL – увійшли 1103 особи з ГКС, госпіталізовані в кардіологічні стаціонари м. Вінниці та м. Хмельницького (3 центри) від січня 2008 р. до червня 2011 р. До шкали госпітальної летальності увійшли 9 незалежних прогностичних чинників несприятливого прогнозу: вік, ознаки гострої серцевої недостатності за Killip при госпіталізації, рівень систолічного артеріального тиску нижче 100,0 мм рт. ст., частота скорочень серця 100,0 за 1 хв і більше, швидкість клубочкової фільтрації 65,0 мл/хв і нижче, рівень гемоглобіну менше 100,0 г/мл, тропоніну І – 8,0 нг/мл і більше, проведення реперфузійної терапії, ознаки серцевої недостатності в анамнезі. Кожному з чинників було надано певну кількість балів, підсумовування яких дозволило визначити ризик госпітальної летальності. Відповідно, значення від 0 до 6,5 бала відповідали низькому ризику летального наслідку в стаціонарі (1,0 %), 7,0–11,5 бала – помірному (4,0–5,0 %), 12,0–16,5 – високому (25,0–30,0 %), 17 балів і більше – дуже високому (≥ 85,0 %). Критичним значенням, при якому суттєво збільшувалися шанси пацієнта з ГКС з елевацією сегмента ST померти в стаціонарі, було 15,5 бала. При тестуванні шкала передбачала госпітальну летальність у 57,10 % осіб, виживання хворих у стаціонарі – в 98,8 % (с-statistic – 94,0 %; Р<0,001), що свідчить про високу прогностичну значущість шкали.

Повний текст статті