О.А. Коваль, О.М. Клигуненко, О.Ю. Муризіна, О.М. Павленко. Ефективність і безпечність системної тромболітичної терапії у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії та ризиком ранньої смерті

Мета – оцінити ефективність і безпечність проведення системної тромболітичної терапії (ТЛТ) у хворих із гострою тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА) залежно від ступеня ризику виникнення ранньої смерті. Вивчено дані лікування 32 хворих із первинним епізодом гострої ТЕЛА (21 (66 %) чоловік та 11 (34 %) жінок віком (54,6±14,6) року). Відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2014) проведено стратифікацію на нестабільних пацієнтів із шоком або гіпотензією (19 осіб; 59,4 %) та пацієнтів з проміжним-високим ризиком зі збереженими показниками гемодинаміки, але зі значним двобічним емболічним навантаженням за результатами мультидетекторної спіральної комп’ютерної томографії в ангіорежимі, верифікованими ознаками дисфункції правого шлуночка і позитивними біомаркерами пошкодження міокарда. За даними PESI у пацієнтів відзначено дуже високий ризик 30-денної смерті (V клас). Першим клінічним виявом поліпшення стану після ТЛТ на тлі шоку було підвищення SpO2 через 2,5–3 год, яке збігалося зі зниженням дози інотропної підтримки, зменшенням тахіпное, збільшенням погодинного діурезу. Через 24 год ТЛТ в усіх групах зменшилися частота дихальних рухів і частота скорочень серця. Через 36 год усі групи були подібними за цими показниками, що відображало регрес серцево-легеневих розладів. Проведення системної ТЛТ у пацієнтів з проміжним-високим ризиком, навіть за відсутності артеріальної гіпотензії, є клінічно виправданим: сприяє швидкому відновленню SpO2, поліпшенню центральної гемодинаміки.

Повний текст статті