Н.А. Крушинська, Ю.М. Сіренко. Можливості СРАР-терапії в корекції порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих на артеріальну гіпертензію із синдромом обструктивного апное сну

Мета – оцінити пружно-еластичні властивості артерій у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) із синдромом обструктивного апное сну (СОАС) та можливості СРАР-терапії в корекції їх порушень на тлі прийому стандартної антигіпертензивної терапії упродовж 9 місяців. Обстежено 95 пацієнтів – 71 хворого на АГ із СОАС та 24 хворих на АГ без СОАС (вік – у середньому (52,00±2,63) року). Хворим проводили оцінку денної сонливості методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale, сомнологічне дослідження за допомогою портативного монітора, ехокардіографію, добове моніторування артеріального тиску, визначали центральний аортальний тиск (ЦАТ) та пружно-еластичні властивості артерій методом апланаційної тонометрії. У хворих на АГ із СОАС виявлено вірогідно вищу швидкість поширення пульсової хвилі артеріями еластичного типу (ШППХел) (Р<0,02) порівняно з пацієнтами без порушень дихання під час сну. У підгрупі хворих із СОАС, які впродовж у середньому 9 міс отримували лікування методом СРАР (n=16), виявлено вірогідне зниження ШППХел на 2,36 м/с (Р<0,02). У підгрупі хворих із СОАС, які не отримували лікування методом СРАР (n=55), спостерігали тенденцію до зростання ШППХел на 0,75 м/с. При повторному обстеженні виявлено вірогідну різницю щодо рівня ЦАТ між підгрупами без СРАР та СРАР-терапії (Р<0,02). Зроблено висновки про негативний вплив СОАС на показники еластичності артерій. Встановлено, що у хворих на АГ із СОАС лише поєднання СРАР-терапії та медикаментозного лікування сприяє поліпшенню показників еластичності артерій, зниженню рівня ЦАТ та досягненню цільових рівнів офісного артеріального тиску.

Повний текст статті