Ю.В. Марушко, Т.І. Гавриленко, Т.В. Гищак, О.А. Підгайна. Результати дослідження рівня ендотелійзалежних факторів вазоконстрикції й вазодилатації в дітей з первинною артеріальною гіпертензією.

Мета – дослідити вміст тромбоксану В2 і 6-кетопростагландину F1α в сироватці крові та їх зв’язок з показниками добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у дітей з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). Під спостереженням перебувало 83 дитини віком 9–17 років з різними клініко-патогенетичними формами ПАГ. Стабільну артеріальну гіпертензію (АГ) встановлювали при стійкому підвищенні систолічного артеріального тиску (САТ), а іноді й діастолічного, при офісному вимірюванні (3 та більше візитів до лікаря з інтервалом 10–14 днів) при перевищенні 95-го процентилю та індексу часу за САТ 50–100 % за результатами ДМАТ. Лабільну АГ встановлювали при нестійких підйомах САТ переважно в денний час. При офісному вимірюванні АТ у таких дітей періодично реєстрували САТ, що перевищував 95-й процентиль відповідно до віку, статі і зросту. За результатами ДМАТ індекс часу за САТ був у межах 25–50 %. Виявлено, що порушення співвідношення між ендотеліальними факторами вазоконстрикції (тромбоксаном) і вазодилатації (простацикліном) у хлопців з ПАГ відбувається за рахунок значного підвищення порівняно з дітьми з нормальним артеріальним тиском (Р<0,05) рівня тромбоксану В2 (у середньому до (25,05±6,43) нг/мл при стабільній ПАГ і до (27,26±11,26) нг/мл – при лабільній ПАГ). У дівчат із ПАГ компенсаторні можливості вазодилатації, що виявляються підвищенням (Р<0,05 порівняно з дітьми з нормальним АТ) продукції простацикліну (6-кетопростагландину F1α до (3,41±0,52) нг/мл при стабільній ПАГ і до (2,63±0,25) нг/мл – при лабільній ПАГ), більші порівняно з хлопцями, що запобігає прогресуванню ендотеліальної дисфункції та стабілізації ПАГ у дівчат.

Повний текст статті