Л.А. Могильницька, О.І. Стельмашенко, Б.М. Маньковський. Підвищення вмісту ендотеліального моноцитактивувального пептиду ІІ в сироватці крові у хворих на артеріальну гіпертензію

Мета – оцінити вміст ендотеліального моноцитактивувального пептиду ІІ у сироватці крові хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) як маркера ендотеліальної дисфункції, а також взаємозв’язок рівня ендотеліального моноцитактивувального пептиду ІІ (ЕМАП-ІІ) з показником ендотелійзалежної вазодилатації та іншими чинниками ризику серцево-судинної патології. Обстежено 86 осіб: 68 хворих на АГ (основна група) та 18 учасників без АГ (контрольна група). Групи були зіставними за співвідношенням статей та віком обстежених. Рівень ЕМАП-ІІ визначали за допомогою імуноферментного методу. Ендотелійзалежну дилатацію оцінювали за стандартною методикою D.S. Celermajer. Виявлено підвищення вмісту ЕМАР-ІІ в сироватці крові пацієнтів з АГ порівняно з контролем ((4,01±2,23) та (1,03±0,53) нг/мл, відповідно, P<0,05). Встановлено кореляційний зв’язок між рівнем ЕМАР-ІІ та ендотелійзалежною дилатацією, інсуліном та індексом НОМА, основними показниками ліпідного та вуглеводного обміну, індексом маси тіла (P<0,05). АГ супроводжується підвищенням вмісту ЕМАП-ІІ в сироватці крові. Порушення ендотелійзалежної вазодилатації, інсулінорезистентність, дисліпідемія, гіперглікемія, ожиріння пов’язані з підвищенням вмісту ЕМАП-ІІ у хворих на АГ. Підвищення рівня ЕМАП-ІІ може бути виявом ендотеліальної дисфункції при АГ.

Повний текст статті