О.М. Пархоменко, О.І. Іркін, Я.М. Лутай, С.П. Кушнір, Д.О. Білий, А.О. Степура. Порівняльна оцінка ефективності та безпечності різних режимів ліпідознижувальної терапії у хворих з гострим інфарктом міокарда

Мета роботи – вивчити безпечність та ефективність раннього застосування різних режимів ліпідознижувальної терапії у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 135 пацієнтів з ГКС з елевацією сегмента ST. За методом випадкової вибірки хворих розділили на чотири групи: І – 26 осіб, які приймали аторвастатин у дозі 10 мг та езетиміб у дозі 10 мг, ІІ – 24 пацієнти, яким призначено аторвастатин у дозі 40 мг, III – 43 пацієнти, які отримували аторвастатин у дозі 80 мг, і IV – 42 пацієнти, які приймали аторвастатин у дозі 40 мг і езетиміб у дозі 10 мг. Усім хворим після госпіталізації проведено реваскуляризацію інфарктзалежної вінцевої артерії методом стентування.

Результати. У всіх пацієнтів відзначено зниження середнього рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) як на 10-ту, так і на 90-ту і 180-ту добу. Більш інтенсивне зниження ХС ЛПНЩ зареєстровано в III і IV групах. У хворих III групи на 90-ту добу середній рівень ХС ЛПНЩ знизився до (1,75±0,11) ммоль/л, на 180-ту добу – до (1,68±0,08) ммоль/л; у пацієнтів IV групи відповідно до (1,55±0,09) і (1,61±0,10) ммоль/л. Відміну препарату спостерігали в I і II групах в 0,5 % випадків, у III і IV групах – в 4 % випадків. Пацієнти I і II груп статистично значуще частіше досягали комбінованої кінцевої точки в госпітальний період, ніж хворі III і IV груп (відповідно 19,5 і 7 %; Р=0,0281). Також у пацієнтів I і II груп протягом періоду спостереження 90 діб статистично значуще частіше розвивався повторний інфаркт міокарда (у 7 % порівняно з 0 % у хворих III і IV груп; Р=0,027) і частіше виникала комбінована кінцева точка (інфаркт міокарда та смерть) – відповідно у 8,8 % порівняно з 1,4 % (Р=0,042).

Висновки. Терапія статинами та їх комбінацією з езетимібом добре переноситься пацієнтами з ГКС з елевацією сегмента ST. Рекомендоване зниження рівня ХС ЛПНЩ до цільового статистично значуще частіше відзначали у хворих III і IV груп. На тлі застосування високоінтенсивної ліпідознижувальної терапії спостерігали поліпшення клінічного перебігу ГКС з елевацією сегмента ST як у госпітальний, так і в ранній постгоспітальний період.

Повний текст статті