Л.А. Міщенко, Є.П. Свіщенко, В.Б. Безродний Предиктори погіршання функціонального стану нирок у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивною нефропатією.

Мета роботи – дослідити динаміку і виявити предиктори погіршання функціонального стану нирок у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з гіпер- тензивною нефропатією. Упродовж п’яти років проводили лікування 57 хворих на ГХ зі зниженою функцією нирок. Дослідження мало чотири етапи: І – первинне обстеження, II – лікування лозартаном протягом 12 міс, III – лікування під наглядом дільничного лікаря або самостійно протягом 48 міс, IV – повторне обстеження. Функціональний стан нирок визначали за кліренсом ендогенного креатиніну. Лікування лозартаном сприяло зниженню артеріального тиску і стабілізації швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ): протягом 3 міс лікування ШКФ залишалася незмінною (на початку – (67,4±2,3) мл/хв, через 3 міс – (67,4±3,4) мл/хв), через 12 міс вона зменшилася до (65,70±3,07) мл/хв. При повторному обстеженні на IV етапі дослідження було виявлено, що рівень артеріального тиску практично повернувся до вихідних значень, що супроводжувалося підвищенням рівня креатиніну і асоціювалося зі значним і достовірним зниженням ШКФ до (54,7±3,5) мл/хв. За даними однофакторного регресійного аналізу було визначено такі предиктори зниження функції нирок: вихідна ШКФ, рівень пульсового артеріального тиску та вміст сечової кислоти в крові.

Повний текст статті