Г.Д. Радченко, Т.Г. Слащева, Ю.М. Сіренко, Л.О. Муштенко. Гендерні особливості контролю артеріального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Мета – порівняти контроль артеріального тиску (АТ) в чоловіків і жінок у широкій українській популяції пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та визначити чинники, які асоціюються з недосягненням цільового рівня АТ протягом 3 міс антигіпертензивного лікування залежно від статі хворих. У дослідження залучено 9821 пацієнта віком у середньому (58,90±0,24) року з АГ. 531 лікар на свій розсуд призначав хворим з АГ антигіпертензивні препарати у дозах, які він вважав за потрібне. Контроль ефективності лікування відбувався під час 4 візитів протягом 3 міс. Вимірювали офісний АТ, реєстрували ЕКГ, оцінювали прихильність до лікування за допомогою стандартної анкети, визначали серцево-судинний ризик та проводили опитування за розробленою авторами дослідження анкетою. У жінок АГ асоціювалася з більшою частотою виявлення, ніж у чоловіків, таких ускладнень, як серцева недостатність та інсульт, супутніх станів (цукровий діабет, ураження нирок) та чинників ризику (ожиріння, обтяжена спадковість, старший вік, високий систолічний АТ). Контроль АТ був кращим у чоловіків, незважаючи на кращу прихильність до лікування в жінок. Жінкам рекомендовано проводити модифікацію способу життя для зниження маси тіла та збільшення споживання свіжих овочів, чоловікам – збільшення фізичної активності та прихильності до лікування. Пацієнтів обох статей з вищим рівнем АТ, старшого віку та тих, що не працюють, необхідно виокремлювати в групу ретельнішого спостереження.

Повний текст статті