В.О. Шумаков, Л.П. Терешкевич, І.Е. Малиновська, Л.С. Прохна, О.В. Янус Взаємозв’язок між показниками ендотеліальної функції та результатами фізичного навантаження в ранній післяінфарктний період.

Порушення ендотеліальної функції є однією з основних причин прогресування атеросклерозу, розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця та її найбільш тяжкого прояву – інфаркту міокарда. Обстежено 81 пацієнта (чоловіки) з гострим інфарктом міокарда та в динаміці через 3 і 6 міс. В 1-шу групу увійшли 39 пацієнтів, яким призначали базисну терапію, у тому числі еналаприл, у 2-гу – 42 пацієнти, яким до базисної терапії додавали периндоприл. Всім проведена оцінка функції ендотелію, інтенсивності оксидантного стресу, рівня HbAlc та велоергометричну пробу. Було встановлено, що при першому обстеженні в 1-й групі нормальну реакцію на компресію зареєстровано у 17,5 % пацієнтів, при другому обстеженні – у 33,3 %, при третьому – у 36 % хворих. У 2-й групі цей показник досягав більше 10 % у 16,6 % пацієнтів при першому обстеженні, у 32,4 % – при другому і у 71,1 % хворих – при третьому обстеженні. Значення показника реакції діаметра плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію поступово збільшувалося від першого до третього обстеження в обох групах. В 2-й групі зростання приросту діаметра плечової артерії було більш суттєвим – він зростав від (6,75±0,59) % на початку обстеження до (11,61±0,78) % у 6 міс. Зниження показника ендотелійзалежної вазодилатації у хворих у ранній післяінфарктний період було обумовлене активацією оксидантного стресу, порушенням вуглеводного обміну та супроводжувалося відповідним порушенням толерантності до фізичного навантаження.

Повний текст статті