В.М. Коваленко, О.Г. Несукай, Є.Ю. Тітов, Н.С. Поленова, О.О. Даниленко.Взаємозв’язок між показниками добового моніторування артеріального тиску та деформацією і швидкістю деформації міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу

Мета – вивчити взаємозв’язок між показниками добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та деформацією і швидкістю деформації міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Обстежено 71 пацієнта віком у середньому (59,5±2,8) року (чоловіки – 63,3 %) з ГХ II стадії. Відповідно до результатів ДМАТ 60 хворих розподілили на дві групи. До 1-ї групи віднесено 33 хворих з достатнім зниженням систолічного артеріального тиску (САТ) у нічний час (dipper), до 2-ї групи – 27 хворих з недостатнім зниженням САТ (non-dipper). Усім пацієнтам виконали ехокардіографію, зокрема спекл-трекінг ехокардіографію. У хворих 2-ї групи порівняно з хворими 1-ї групи частіше реєструють концентричну (60 проти 40 %) та ексцентричну (66,7 проти 33,3 %) гіпертрофію лівого шлуночка (ЛШ). Крім того, у хворих 2-ї групи порівняно з хворими 1-ї відзначено більшу масу міокарда ЛШ, більший об’єм лівого передсердя (ЛП), більш виражене пригнічення релаксації ЛШ, поздовжньої деформації (на 17,4 %) та швидкості деформації міокарда ЛШ (на 13,5 %), також у них на 21,0 і 16,9 % відповідно знижена кондуїтна та резервуарна функція ЛП. Виявлено взаємозв’язок між середнім САТ і максимальним САТ та ступенем і тривалістю його підвищення за добу та в активний період доби і повздовжньою деформацією міокарда та кондуїтною і резервуарною функцією ЛП. Пригнічення скоротливої функції ЛП асоціювалося з варіабельністю САТ
(r=–0,44, Р<0,01) та ДАТ (r=–0,37, Р<0,01) у пасивний період доби.

Повний текст статті