Г.Д. Радченко, І.М. Марцовенко, Ю.М. Сіренко Результати опитування лікарів, що лікують пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Стаття присвячена оцінці результатів опитування 168 лікарів, що лікують хворих на артеріальну гіпертензію у Сумській області. Для порівняння були використані дані опитування 1055 пацієнтів з АГ, що мешкають в тій же Сумській області (середній вік (53,6±0,3) року). Більшість опитаних лікарів отримують медичну інформацію з періодичної літератури та монографій – відповідно 32,1 та 25,6 %. Більш новими технологіями отримання інформації (з інтернету) користуються тільки 12,5 % лікарів. Лише для 22 % опитаних джерелом інформації є відвідування наукових конференцій. Рекомендації з лікування та профілактики артеріальної гіпертензії Української асоціації кардіологів (2008) читали 96,4 % респондентів, проте лише 23,8 % спираються на них у своїй практичній діяльності. Більшість лікарів (58,3 %) контролюють виконання своїх рекомендацій пацієнтом щодо модифікації способу життя. Проте 15,5 % лікарів надають ці рекомендації вибірково. На думку опитаних, заважають контролювати виконання рекомендацій матеріальні труднощі пацієнтів та лікарів, брак часу та завантаженість лікарів, особисті характеристики пацієнтів. Найбільш часто, на думку лікарів, вони своїм пацієнтам призначають інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (100 %), бета-адреноблокатори (57,1 %), фіксовані комбінації (44 %), діуретики (50 %), антагоністи кальцію (23,2 %), що майже збігається з даними опитування самих пацієнтів. Проте, незважаючи на те, що 24,4 % лікарів часто призначають сартани, в реальній практиці лише 5,9 % хворих отримують препарати цієї групи, а серед антагоністів кальцію значна частка хворих отримує ніфедипін короткої дії (32,4 %). Незважаючи на те, що за даними епідеміологічних досліджень гіперхолестеринемію мають 67 % хворих, в реальній практиці лише 4,6 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією отримують статини.

Повний текст статті