О.С. Калашникова.Безпечність електричної кардіоверсії у хворих із персистентною неклапанною фібриляцією передсердь.

Мета роботи – оцінити безпечність електричної кардіоверсії (ЕКВ) під контролем черезстравохідної ехокардіографії (ЧСЕКГ) з візуалізацією вушок обох передсердь після чотиритижневої антикоагулянтної підготовки. У дослідження залучено 133 пацієнти з персистентною неклапанною фібриляцією передсердь, яким було заплановано ЕКВ. При проведенні ЧСЕКГ через 4 тиж антикоагулянтної терапії тромби у вушках обох передсердь виявили у 63 (47,4 %) пацієнтів, у 40 (37,6 %) – тромби локалізувалися у вушку лівого передсердя, у вушку правого передсердя тромби сформувалися в 10 (7,5 %) осіб, без тромбів було 20 (15 %) пацієнтів. У пацієнтів з тромбами у вушках передсердь організовані тромби спостерігали у 58 (51,3 %) осіб, неорганізовані – у 55 (48,7 %). Усім пацієнтам без тромбів або з організованими тромбами у вушках передсердь проводили ЕКВ, при цьому нормалізаційних тромбоемболій не спостерігали. Пацієнтам з неорганізованими тромбами процедуру відновлення ритму було відкладено до моменту організації тромбів за даними ЧСЕКГ, тривалість антикоагулянтної підготовки у цих пацієнтів становила 8 тиж – у 43 (32,3 %) осіб, 12 тиж – у 9 (6,8 %), 16 тиж – у 2 (1,5 %) та 20 тиж – у одного (0,8 %) пацієнта. Отже, пацієнтам з персистентною неклапанною фібриляцією передсердь, яким планується відновлення ритму методом ЕКВ, обов’язково необхідно проводити ЧСЕКГ з візуалізацією вушок обох передсердь через 4 тиж антикоагулянтної підготовки. Планова ЕКВ з наявністю організованих тромбів у вушках передсердь – відносно безпечна процедура.

Повний текст статті