К.А. Бобришев Стан центральної гемодинаміки за різних солереактивних форм есенціальної артеріальної гіпертензії.

Мета роботи – вивчити особливості системного кровообігу в хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) з різною сольовою реактивністю артеріального тиску (АТ). Обстежено 108 пацієнтів з ЕАГ II стадії. Для визначення типу сольової реактивності АТ користувалися балансовим протоколом. Об’єм циркулюючої плазми (ОЦП) оцінювали за результатами глікемічної і постуральної проб, а також за порогом смакової перцепції натрію хлориду. Ударний об’єм встановлювали за допомогою ехокардіографії. Розраховували індекси – серцевий і загального периферійного опору судин (ІЗПОС). Хворих було розподілено на солерезистентних (n=48), солечутливих (n=41) і з парадоксальною реакцією АТ (n=19). У солерезистентних пацієнтів спостерігали збільшення ІЗПОС за будь-якого сольового раціону. Перехід до високосольової дієти асоціювався в них з невеликим приростом ОЦП і адекватною вазодилатацією без суттєвих змін АТ. У хворих на солечутливу ЕАГ системна гемодинаміка на тлі низькосольового раціону була подібною, проте споживання ними високосольової дієти обумовлювало гіперволемію – абсолютну і відносну (як наслідок недостатньої системної вазодилатації) зі збільшенням АТ. В осіб з парадоксальною реакцією АТ низькосольовий раціон спричиняв абсолютну гіповолемію з надмірною вазоконстрикцією і пресорною відповіддю. Збільшення дієтичного натрію частково відновлювало ОЦП, сприяло системній вазодилатації та дозволяло усунути відносну гіперволемію, знижуючи завдяки цьому АТ.

Повний текст статті