С.В. Шевчук, Ю.С. Сегеда, І.П. Кувікова Структурно-функціональний стан ендотелію судин у хворих з антифосфоліпідним синдромом.

Вивчено частоту структурно-функціональних змін ендотелію (зниження ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, потовщення комплексу інтима – медіа загальної сонної артерії (КІМ ЗСА) і наявність атеросклеротичних бляшок) та їх зв’язок з традиційними факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих з антифосфоліпідним синдромом (АФС). Обстежено 153 хворих: 34 (22,2%) – із первинним АФС (ПАФС), 48 (31,4%) – із вторинним АФС (ВАФС) на тлі системного червоного вовчака (СЧВ) та 71 (46,4%) – із СЧВ без АФС. Встановлено, що субклінічні прояви атеросклеротичного ураження судин (потовщення КІМ ЗСА, наявність атеросклеротичних бляшок у ЗСА, дисфункція ендотелію) мають місце у 77,3% хворих з ВАФС, 46,9% хворих з ПАФС і 55,2% пацієнтів із СЧВ без АФС. У хворих з АФС виявлено високу (76,5–81,2%) поширеність традиційних факторів ризику. У хворих
з ВАФС значно частіше (в 1,6 разу) реєструють дисліпідемію. Порушення функції ендотелію, як і виразність атеросклеротичного ураження судин у хворих з ПАФС та ВАФС асоціюється зі старшим віком, артеріальною гіпертензією, дисліпідемією та ожирінням. Не виявлено взаємозв’язку субклінічних проявів атеросклеротичного ураження з чоловічою статтю, гіподинамією та тютюнопалінням.

Повний текст статті