Н.В. Костюшова Діагностичне значення сульфгідрильних і дисульфідних груп у хворих з гострим коронарним синдромом.

Мета – з’ясувати особливості функціонального стану білкових і небілкових груп –SH і –S–S– і обґрунтувати їх діагностичне значення за різних клінічних форм гострого коронарного синдрому (ГКС). Обстежено 102 хворих віком 28–65 років з ГКС: 49 – з нестабільною стенокардією (НС), 27 – з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) без зубця Q і 26 – з ГІМ із зубцем Q. Дослідження проведені в період до 6 год від початку ангінозного
нападу. Контрольну групу становили 100 здорових добровольців віком 20–65 років. У сироватці крові визначали вміст білкових і небілкових груп –SH і –S–S– методом амперметричного титрування. За їх співвідношенням розраховували білковий і небілковий коефіцієнти SH/SS. Встановлено, що при загостренні ішемічної хвороби серця клінічні, електрокардіографічні і лабораторні ознаки структурно-функціональних пошкоджень
міокарда супроводжуються порушенням співвідношення між вмістом груп –SH і –S–S– у білках і низькомолекулярних тіолах. Цей дисбаланс збільшується при наростанні тяжкості клінічного перебігу хвороби: НС – ГІМ без зубця Q – ГІМ із зубцем Q. Обговорено причини і механізм порушення вмісту груп –SH і –S–S–, діагностичне значення цих показників. Встановлено, що показники вмісту груп –SH і –S–S–, коефіцієнти SH/SS доцільно використовувати в кардіології як додаткові лабораторні тести для об’єктивізації діагностики НС, ГІМ без зубця Q і ГІМ із зубцем Q.

Повний текст статті