Л.Н. Бабий, Н.П. Строганова, С.Ю. Савицкий, У.Ю. Остапчук, Л.Ф. Кисилевич, Ю.О. Хоменко, И.К. Следзевская.Взаимосвязь между толерантностью к физической нагрузке, функциональным состоянием левого желудочка сердца и уровнем альдостерона в крови у больных, перенесших инфаркт миокарда, при длительном наблюдении

Мета роботи – вивчити взаємозв’язок між толерантністю до фізичного навантаження, функціональним станом лівого шлуночка серця (ЛШ) і рівнем альдостерону в крові у хворих, що перенесли інфаркт міокарда (ІМ), при спостереженні упродовж 2 років.
Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів, що перенесли ІМ із зубцем Q, через 2 роки від початку захворювання. Всім хворим проведено тест із 6-хвилинною ходьбою за модифікованим протоколом з урахуванням маси тіла хворого, ехокардіографію, визначення вмісту альдостерону в сироватці крові.
Результати. У більшості хворих, віднесених до I функціонального класу (ФК), через 2 роки після перенесеного ІМ відзначено збережену систолічну функцію ЛШ (фракція викиду (ФВ) ЛШ 50–55 %) у спокої і при фізичному навантаженні, що супроводжувалося нормальним рівнем альдостерону. У хворих, віднесених до II та ІІІ ФК, при збереженій ФВ ЛШ (більше 45 %) і адекватних адаптаційних механізмах у спокої, але недостатніх для забезпечення фізичного навантаження рівень альдостерону підвищувався більш ніж у 1,5 разу. У хворих, віднесених до III ФК, при зниженій систолічній функції ЛШ (ФВ менше 45 %) спостерігали зміни гемодинаміки, що свідчать про недостатність адаптаційних механізмів як у спокої, так і при виконанні фізичного навантаження і що супроводжуються підвищеним, більш ніж удвічі, рівнем альдостерону.
Висновки. Встановлено взаємозв’язок між толерантністю до фізичного навантаження, станом систолічної функції і компенсаторними механізмами, що свідчать про наявність міокардіального резерву, та рівнем альдостерону в крові у пацієнтів через 2 роки після перенесеного ІМ.

Повний текст статті