О.С. Сичов, О.М. Романова, О.В. Срібна.Використання метаболічної терапії у хворих з фібриляцією передсердь

Мета роботи – вивчити вплив курсової терапії препаратом магнієвої і калієвої солей глюконової кислоти на ефективність відновлення синусового ритму у хворих з пароксизмом фібриляції передсердь (ФП), а також оцінити вплив цього препарату на частоту виявлення електричної нестабільності передсердь у хворих із синусовим ритмом.

Матеріал і методи. Обстежено 138 пацієнтів (36 жінок і 102 чоловіків) із ФП, яким проводили відновлення синусового ритму. Залежно від схеми лікування хворих розділили на дві групи: 1-ша – 69 пацієнтів, яким застосовували тактику насичення аміодароном, 2-га – 69 пацієнтів, яким на тлі введення аміодарону призначали препарат магнієвої і калієвої солей глюконової кислоти по 2 капсули тричі на добу за 20 хв до їжі.

Результати. Показано, що комбінація аміодарону та препарату магнієвої і калієвої солей глюконової кислоти порівняно з монотерапією аміодароном зменшує необхідність проведення електричної кардіоверсії (42 % порівняно з 58 %) і скорочує термін відновлення синусового ритму ((6,0±1,1) доби порівняно з (9,0±1,3) доби; Р<0,05). Поєднання препарату магнієвої і калієвої солей глюконової кислоти з аміодароном зменшувало кількість ізольованної та парної суправентрикулярної екстрасистолії при холтеровскому моніторуванні ЕКГ, порівняно з монотерапією аміодароном, що свідчить про зменшення електричної нестабільності міокарда передсердь. Введення препарату магнієвої і калієвої солей глюконової кислоти в схему лікування достовірно підвищувало толерантність до фізичного навантаження і приводило до зменшення кількості пацієнтів з високим функціональним класом стенокардії напруження.

Повний текст статті