В.Б. Безродний, Л.А. Міщенко, Є.П. Cвіщенко Вплив лозартану на деякі фактори ризику у хворих на гіпертонічну хворобу зі зниженою функцією нирок

Мета дослідження – визначення впливу лозартану на функцію нирок та деякі фактори ризику у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з гіпертензив-ною нефропатією. У 33 хворих на ГХ 1-2-го ступеня з дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) 30-89 мл/хв) вивчено вплив терапії лозартаном у дозі 50 мг на добу протягом 3 міс на функцію нирок (мікро- і макроальбумінурію, ШКФ за кліренсом ендогенного креатиніну), показники добового моніторування артеріального тиску, активність системного запалення за рівнем С-реактивного протеїну (СРП) в крові, вміст ліпідів та сечової кислоти в плазмі крові. Виявлено, що у хворих на ГХ з гіпертензивною нефропатією застосування лозартану сприяє покращанню функції нирок (підвищенню ШКФ та зменшенню рівня мікроальбумінурії і креатинемії). Антигіпертензивна терапія лозартаном супроводжується нормалізуючим впливом на ліпідний обмін (достовірним зменшенням рівнів загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності в плазмі крові), гіпоурикемічним ефектом і позитивною динамікою активності неспецифічного імунного запалення за даними рівня СРП. Застосування лозартану призводить до зменшення інсулінорезистентності, що проявляється більш суттєво у хворих зі ШКФ 30-59 мл/хв порівняно з хворими з меншим ушкодженням нирок (ШКФ 60-89 мл/хв).

Повний текст статті