Досліджено залежність виживання хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) ІІ-ІУ функціональних класів (ФК) за класифікацією NYHA від вихідного рівня амінотермінального фрагмента промозкового натрійуретичного пептиду (І\ІТ-ргоВМР) та від змін концентрації зазначеного біомаркера впродовж лікування декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Обстежено 141 пацієнта віком 22-75 років. Кумулятивне виживання хворих з ХСН ІІ-ІУ ФК за ИУНА впродовж 6-12 міс залежить від концентрації циркулюючого NT-proBNP. Достовірно гіршу виживаність встановлено у пацієнтів з вихідним рівнем NT-proBNP понад 1419 пг/мл (чутливість – 56-58 %, специфічність – 60-61 %, передбачувальна цінність – 89-92 %). Кумулятивне виживання хворих із ХСН ІІІ-ІУ ФК за ИУНА після стаціонарного лікування декомпенсації кровообігу залежить від ступеня зниження NT-proBNP за період стаціонарного лікування. Достовірно гіршу виживаність реєстрували у пацієнтів без сприятливої динаміки цього показника (зростання або зниження < 10 % від вихідного рівня): чутливість - 68,5-71,0 %, специфічність - 66,6-67,0 %, передбачувальна цінність позитивного результату - 82-90 %.
| Повний текст статті |  |