Л.Г. Воронков, Т.В. Наземець, А.В. Ляшенко, Т.І. Гавриленко Виживання пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю залежно від вихідного рівня циркулюючого амінотермінального фрагмента промозкового натрійуретичного пептиду та від його динаміки за період лікування декомпенсації кровообігу

Досліджено залежність виживання хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) ІІ-ІУ функціональних класів (ФК) за класифікацією NYHA від вихідного рівня амінотермінального фрагмента промозкового натрійуретичного пептиду (І\ІТ-ргоВМР) та від змін концентрації зазначеного біомаркера впродовж лікування декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Обстежено 141 пацієнта віком 22-75 років. Кумулятивне виживання хворих з ХСН ІІ-ІУ ФК за ИУНА впродовж 6-12 міс залежить від концентрації циркулюючого NT-proBNP. Достовірно гіршу виживаність встановлено у пацієнтів з вихідним рівнем NT-proBNP понад 1419 пг/мл (чутливість – 56-58 %, специфічність – 60-61 %, передбачувальна цінність – 89-92 %). Кумулятивне виживання хворих із ХСН ІІІ-ІУ ФК за ИУНА після стаціонарного лікування декомпенсації кровообігу залежить від ступеня зниження NT-proBNP за період стаціонарного лікування. Достовірно гіршу виживаність реєстрували у пацієнтів без сприятливої динаміки цього показника (зростання або зниження < 10 % від вихідного рівня): чутливість - 68,5-71,0 %, специфічність - 66,6-67,0 %, передбачувальна цінність позитивного результату - 82-90 %.

Повний текст статті